ЗВІРОЗОМБ-ЗУБОВСЬКИЙ Євген Васильович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.
Ентомолог.
З родини службовців.
Народився в 1890 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).
Помер в 1967 р. в м. Києві СРСР (нині – столиця України). Похований на Байковому цвинтарі.
Закінчив природниче відділення Київського університету.
Працював практикантом Київської ентомологічної станції (1911-1913), асистентом Воронезького
сільськогосподарського інституту (1913-1915), інструктором Воронезької станції захисту рослин
(1915-1916), завідуючим Донським бюро з боротьби з шкідниками (1916-1920), завідуючим
ентомологічним відділом Ростово-Нахічеваньської сільськогосподарської дослідницької станції
(1920-1923), завідуючим Київською станцією захисту рослин (1923-1925), завідуючим
ентомологічним відділом Київської сільськогосподарської дослідницької станції (1925-1929),
головним ентомологом Головцукру (1929-1934), директором Центрального інституту цукрової
промисловості СРСР (1934-1935), директором Інституту цукрового виробництва (1935-1939),
заступником директора Інституту зоології АН України (1939-1945), заступником директора
(1946-1949), директором (1949-1950) Інституту ентомології і фітопатології АН УРСР.
Член-кореспондент академії наук УРСР (1939).
Член Українського товариства охорони природи.
Засновник і незмінний голова Українського товариства ентомологів (1946).
Друкувався в журналах і вісниках: «Ентомологічний огляд». «Наукові праці Інституту ентомології
і фітопатології».
Дебютував «Історичним начерком виникнення Донського бюро з боротьби з шкідниками
сільськогосподарських рослин» (1918).
Потім настала черга наступних доробків: «Короткий звіт Донського бюро з боротьби з
шкідниками сільського господарства» (1918), «Замітка про Caenororse depressa Fabr. – нового
шкідника зерна» (1923), «Визначник головних комах, що зустрічаються в зерні і зернових
продуктах» (1925), «Комахи, які ушкоджують цукровий буряк» (1928), «Про походження
шкідливої ентомофауни культурних біотипів» (1947), «Фітонциди і захист рослин» (1953),
«Шкідники цукрових буряків» (1956).
Всього перу нашого земляка належить понад 100 наукових праць.
Серед друзів та близьких знайомих З.-З. – В. Поспєлов, О. Богомолець, С. Морочковський, Є.
Пильнов, П. Власюк, С. Крашенинников та ін.
***
ВИЖИВАЄ СИЛЬНІШИЙ
, з професійоного кредо Є. Звірозомб-Зубовського
Виживає сильніший.
«МАННА» ЗДОБИЧ, з нотаток Є. Звірозомб-Зубовського
У1919 р. в Ростовському окрузі спостерігалося масове розмноження курганної, мабуть, миші: у х.
Синявському, наприклад, існував тоді серед бідної частини населення навіть своєрідний промисел
– добування зерна з мишачих курганчиків, причому багато хто забезпечив себе на зиму, а ячмінь
продавали. Настільки великі запаси і наскільки величезна кількість їх, показує той факт, що дві
людини за добу здобували 10-12 пудів чистого зерна. Такий заробіток для бідних є «манним». Так
вони і називають свою здобич
ФАУНА БІДНІШАЄ, з монографії І. Ковальової і Л. Тараборкіна «Сучасний статус і
розповсюдження Barbastella barbastellus в Україні»
Розгляд статусу широковушки європейської в Україні в історичному розвитку є актуальним і
цікавим з декількох міркувань: цей вид занесено до Червоної книги України; він є одним з
найменш вивчених рукокрилих на території України, включений до списку Бернської конвенції;
нарешті, він входить до числа перших видів рукокрилих, описаних в науковій літературі з фауни
України.
Хронологія знахідок.
У монографії-звіті за наслідками багаторічних досліджень Криму А. Нордман відзначає, що
широковушка європейська є «вельми звичайним» видом на всьому південному березі Криму.
Півстоліття опісля О. Нікольський в своїй монографії зі ссавців Криму фактично констатує
збереження вказаного статусу широковушки і уточнює, що «цей кажан, мабуть, зустрічається у
всій гірській частині Криму», а також наводить нові факти про знахідки широковушки в різних
його районах.
Через ще 30 років Н. Шарлемань в своєму визначнику ссавців України налічує 20 видів
рукокрилих на обстеженій території, відзначаючи при цьому, що широковушка зустрічається лише
в Криму.
Перша відома нам опублікована інформація про знахідку широковушки європейської в Україні
поза півостровом Крим відноситься до 1927 р. Йдеться про знахідку в с. Мліїв Городищенського
р-ну Черкаської обл., зроблену в 1926 р. Є. В. Звірозомб-Зубовським.
Через 10 років І. Підоплічко повідомляє про свою знахідку широковушки на зимівлі в с. Глезно
Любарського р-ну Вінницької обл.
Всі мало чисельні знахідки широковушки в Київській обл. відносяться до періоду 1947-1950 рр.
НЕОЦІНЕННИЙ ВНЕСОК, з статті Ю. Єргіна «Вклад вчених Української академії наук в роки її
евакуації в Уфу (1941-43 рр.) у вивчення продуктивних сил Башкирії»
На самому початку Великої Вітчизняної війни в Уфу була евакуйована більшість наукових
установ Української Академії наук, включаючи її президію. Вже в жовтні 1941 року для
координації творчих зусиль колективів учених під головуванням президента АН УРСР академіка
О. Прочаніна був створений Науково-технічний Комітет сприяння обороні, під керівництвом
якого вирішували ряд проблем спеціальних областей оборонної техніки, металургії, енергетики,
біологічних і медичних наук. Тільки останнім часом після зняття грифів таємності стало
можливим опублікувати найбільш цікаву частину матеріалів цього Комітету, які зберігаються в
Центральному державному архіві громадських організацій РБ і Центральному державному
історичному архіві РБ.
При Президії Української Академії наук була створена також Комісія з мобілізації ресурсів
Башкирської АРСР на потреби оборони країни, очолювана віце-президентом АН УРСР А.
Сапегіним.
…Неоціненний внесок українських вчених у справу розвитку сільського господарства Башкирії.
Ними було проведене докладне агровиробниче районування всієї території республіки, що
сприяло значному підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. Інститут зообіології
розробив цілий ряд питань поліпшення способів угноєння і підгодівлі зернових культур, зокрема,
гречки, а також кок-сагизу, нової для Башкирії каучуконосної рослини, культивування якої в роки
війни було розгорнуто в зв’язку з різким падінням у країні виробництва синтетичного каучуку.
Особлива увага приділялася впровадженню в сільськогосподарський обіг нових перспективних
для республіки культур, особливо, цукрового буряка. Під керівництвом чл.-кор. АН УРСР (пізніше
– дійсного члена Академії) П. Власюка і Є. Звірозомб-Зубовського були розроблені агробіологічні
основи його обробітку в Башкирії і започаткована робота зі створення місцевої цукрової
промисловості.
Досить зауважити, що вже в 1942 році тільки в Кармаскалинському, Аургазинському,
Бузов’язовському і Стерлітамакському районах під цукровий буряк, що давав вихід цукру до 18 %,
план посіву перевищив 18 тисяч гектарів. Трохи менші площі були відведені в Чишминському,
Гафурійському, Архангельському і Іглінському районах.
…Інститут зообіології і ботаніки у видавництві АН УРСР опублікував в 1943 році монографію Є.
Звірозомб-Зубовського і С. Морочковського «Шкідники і хвороби цукрового буряка в Башкирії і
методи боротьби з ними».
…Внесок вчених України в розвиток продуктивних сил Башкирії був високо оцінений урядом
республіки: при від’їзді в Москву влітку 1943 року Академію Наук УРСР і 14 її співробітників
нагородили Почесними грамотами Президії Верховної Ради Башкирської АРСР.
У НАГОДІ СТАЮТЬ ЗАЛИШЕНІ НИМ ОПИСИ, з дослідження О. Семерія «Історія природи
Нижнього Дону»
Важливим промисловим видом хутрових звірів на Дону в усі часи був бабак. Хутро його високо
цінувалося і йшло на виготовлення одягу, а жир вживався як ліки.
У калмиків шкурки бабаків використовувалися колись як гроші. Усі мандрівники минулого, що
залишили після себе праці і нотатки, одностайно говорили про незліченну безліч бабаків у наших
місцях.
Ще в минулому столітті їх шкурки у великій кількості надходили з Дону на ярмарки України, де
скуповувалися польськими торговцями.
Зараз їхні колонії залишилися тільки на неораними степових ділянках у північних районах області.
А років 40-50 назад великі колонії бабаків можна було бачити на аксайській цілині поблизу
Ростова й у персіанівському степу, де їх спостерігав зоолог Є. Звірозомб-Зубовський. За його
описами, нори звірів розташовувалися у 20-30 кроках одна від одної, а ранками весь степ, куди не
поглянь, був всипаний бабак, які, стоячи в характерних позах, активно перегукуються.
ТРЕБА НЕ СПІЗНИТИСЯ НА ЗУСТРІЧ, з нарису «Людина, котрій віриш» на ecoethics.ru
У 1946 р. головного корпусу Київського університету, знаменитого своїм червоним кольором і
академічною строгістю ліній, не існувало. Існували його руїни. Центральний вуз республіки
тулився по міських школах, які вціліли від бомб і снарядів.
…Київ відбудовувався посилено.
Разом з містом створювалася і нова в республіці організація – Українське товариство охорони
природи. О. Карнєєв став одним з її архітекторів. І одночасно – виконробом. Разом з ним
трудилися академіки П. Погребняк, Б. Чернишов, член-кореспондент Є. Звірозомб-Зубовський,
професор М. Котов, О. Кістяківський, ентузіаст Л. Мартинюк. Зараз важко сказати, кому першому
спала на думку ідея створити товариство охорони природи. Відомо, що до війни її посилено
пропагував харківський професор В. Аверін. А от після...
… У 1946 році Рада Міністрів УРСР винесла довгоочікуване рішення про створення Українського
товариства охорони природи, Головне управління з заповідників затвердило Статут УООП.
… «З’їзд виносить подяку членам Президії товариства: П. Погребняку, І. Підоплічку, Є.
Звірозомб-Зубовському , О. Карнєєву, Д. Сергієнку, А. Липі за активну роботу з охорони
природи». (З резолюції II з’їзду Українського товариства охорони природи, 25-28 грудня 1961 р.).
... Є люди, яким віриш. Вони не підведуть. Скаже, – «прийду о п’ятій,» – прийде о п’ятій. І ми не
сміємо спізнюватися до них на зустріч.
ДЕРЕВО З ЛЮДСЬКИМИ ГЕНАМИ, з рецензії О. Пасуєва «Під машкарою графомана»
У містифікованій під мемуари першій книзі Бориса Рубльова «І ось я почув німецьку мову», автор
атестував себе «графоманом», хоча написав повноцінний художній твір. Читацьке визнання
викликали й справжні мемуари професора-онколога Бориса Рубенчика, який жив в Кельні, «Місця
і розділи цілого життя» – щиро написаний документ епохи, котра добігає кінця.
Втім, придбаний «письменницький статус» не перешкодив авторові підписати свою нову книгу
(«Роман з графоманами» – авт.) псевдонімом і зробити графоманів її головними героями.
Відкидаючи уявлення про графоманію, як даремне письменництво, він наділив їх жаданням
самовираження, зробив носіями незавершених задумів – і в літературі, і в житті...
...З щирим теплом написані портрети Мишиних рятівників – колишнього воїна-афганця,
співробітника міліції і невдатного слідчого Павла Андрєєва; а також колишнього фронтового
хірурга, який став на у кінці життя видатним психіатром, – доктора Гофмана.
Видужуючи після психлікарні – цього одвічного (з чеховських часів) російського притулку тих,
хто намагається щось змінити в навколишньому світі – Миша пише пронизані чорним гумором
«біографії» своїх товаришів за нещастям: ленінського двійника Володимира Башкана, котрий
намагався «врятуватися» з Мавзолею; невдахи Ганни, яку прийняли за терористку, коли вона за
прикладом Ганни Кареніної лягла на рейки; відомого генетика Звірозомб-Зубовського, чиї досліди
з виведення дерев з людськими генами трохи не привели його до божевілля.
НЕВІДВОРОТНІСТЬ ДОЛІ, з нарису Б. Рубенчика «Закоханий генетик»
Молодий, але вже відомий учений, Лев Звірозомб-Зубовський був сином і онуком генетиків.
Народившись в Новосибірську, де батьки працювали в науковому містечку, маленький Лев з юних
років уславився вундеркіндом. У три роки на радість батькам без єдиної запинки вимовляв
«дезоксирибонуклеїнова кислота» і, коли його ставили на стілець, міг одним штрихом крейди на
дошці намалювати подвійну спіраль – знамениту молекулу спадковості.
Від батьків він успадкував маленький зріст, рухливість сперматозоїда і надзвичайну здатність
закохуватися, що проявлялася ще в дитячому садку.
...Свою схильність до високих жінок Лев сприймав як невідворотність долі. Його дід і батько
вважали, що потяг маленьких чоловіків до великих жінок і навпаки – генетична особливість, котра
дозволяє підтримувати нормальний зріст в людських популяціях.
НА ВИГЛЯД – НОРМАЛЬНА ЛЮДИНА, бувальщина
Таня Зелінг в інтернеті розповіла наступне (цитуємо – авт.). Якби хто розповів, не повірила б. Але
тут бачила своїми очима: Євгеній Миколайович Звірозомб-Зубовський. Я як людина вразлива і з
багатою фантазією від сміху мало зі стільця не впала. Бо уявила собі персонажа в стилі
комп’ютерної гри або фільмів жахів, який і звір, і зомбі одночасно.
Але на вигляд – нормальна людина.
