ЗВІРОЗОМБ-ЗУБОВСЬКИЙ Євген Васильович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.
Ентомолог.
З родини службовців.
Народився в 1890 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).
Помер в 1967 р. в м. Києві СРСР (нині – столиця України). Похований на Байковому цвинтарі.
Закінчив природниче відділення Київського університету.
Працював практикантом Київської ентомологічної станції (1911-1913), асистентом Воронезького
сільськогосподарського інституту (1913-1915), інструктором Воронезької станції захисту рослин
(1915-1916), завідуючим Донським бюро з боротьби з шкідниками (1916-1920), завідуючим
ентомологічним відділом Ростово-Нахічеваньської сільськогосподарської дослідницької станції
(1920-1923), завідуючим Київською станцією захисту рослин (1923-1925), завідуючим
ентомологічним відділом Київської сільськогосподарської дослідницької станції (1925-1929),
головним ентомологом Головцукру (1929-1934), директором Центрального інституту цукрової
промисловості СРСР (1934-1935), директором Інституту цукрового виробництва (1935-1939),
заступником директора Інституту зоології АН України (1939-1945), заступником директора
(1946-1949), директором (1949-1950) Інституту ентомології і фітопатології АН УРСР.
Член-кореспондент академії наук УРСР (1939).
Член Українського товариства охорони природи.
Засновник і незмінний голова Українського товариства ентомологів (1946).
Друкувався в журналах і вісниках: «Ентомологічний огляд». «Наукові праці Інституту ентомології
і фітопатології».
Дебютував «Історичним начерком виникнення Донського бюро з боротьби з шкідниками
сільськогосподарських рослин» (1918).
Потім настала черга наступних доробків: «Короткий звіт Донського бюро з боротьби з
шкідниками сільського господарства» (1918), «Замітка про Caenororse depressa Fabr. – нового
шкідника зерна» (1923), «Визначник головних комах, що зустрічаються в зерні і зернових
продуктах» (1925), «Комахи, які ушкоджують цукровий буряк» (1928), «Про походження
шкідливої ентомофауни культурних біотипів» (1947), «Фітонциди і захист рослин» (1953),
«Шкідники цукрових буряків» (1956).
Всього перу нашого земляка належить понад 100 наукових праць.
Серед друзів та близьких знайомих З.-З. – В. Поспєлов, О. Богомолець, С. Морочковський, Є.
Пильнов, П. Власюк, С. Крашенинников та ін.
***
ВИЖИВАЄ СИЛЬНІШИЙ
, з професійоного кредо Є. Звірозомб-Зубовського
Виживає сильніший.
«МАННА» ЗДОБИЧ, з нотаток Є. Звірозомб-Зубовського
У1919 р. в Ростовському окрузі спостерігалося масове розмноження курганної, мабуть, миші: у х.
Синявському, наприклад, існував тоді серед бідної частини населення навіть своєрідний промисел
– добування зерна з мишачих курганчиків, причому багато хто забезпечив себе на зиму, а ячмінь
продавали. Настільки великі запаси і наскільки величезна кількість їх, показує той факт, що дві
людини за добу здобували 10-12 пудів чистого зерна. Такий заробіток для бідних є «манним». Так
вони і називають свою здобич
ФАУНА БІДНІШАЄ, з монографії І. Ковальової і Л. Тараборкіна «Сучасний статус і
розповсюдження Barbastella barbastellus в Україні»
Розгляд статусу широковушки європейської в Україні в історичному розвитку є актуальним і
цікавим з декількох міркувань: цей вид занесено до Червоної книги України; він є одним з
найменш вивчених рукокрилих на території України, включений до списку Бернської конвенції;
нарешті, він входить до числа перших видів рукокрилих, описаних в науковій літературі з фауни
України.
Хронологія знахідок.
У монографії-звіті за наслідками багаторічних досліджень Криму А. Нордман відзначає, що
широковушка європейська є «вельми звичайним» видом на всьому південному березі Криму.
Півстоліття опісля О. Нікольський в своїй монографії зі ссавців Криму фактично констатує
збереження вказаного статусу широковушки і уточнює, що «цей кажан, мабуть, зустрічається у
всій гірській частині Криму», а також наводить нові факти про знахідки широковушки в різних
його районах.
Через ще 30 років Н. Шарлемань в своєму визначнику ссавців України налічує 20 видів
рукокрилих на обстеженій території, відзначаючи при цьому, що широковушка зустрічається лише
в Криму.
Перша відома нам опублікована інформація про знахідку широковушки
