вірю у Вашу справедливість і прошу вирішити, чи заслужив я це.
І. Еренбург.
ОСОБА-СИМВОЛ, з книги С. Поварцова «Причина смерті – розстріл»
Виконуючи лиходійські плани по знищенню людей, Сталін проявляв рідкісну (для параноїка)
практичність. За версією критика, Сталін вибирав між Еренбургом і Кольцовим. Обидва добре
знали Європу, широко друкувалися, були знаменитими. У обох були рівні шанси претендувати на
звання «міжнародного шпигуна». У своїх кривавих розрахунках Сталін був прагматиком, він
підходив до людини з суто утилітарним мірилом «потрібний – не потрібний». Хтось або щось
було потрібне йому в одному екземплярі: один МХАТ, один Булгаков, один Еренбург
...Режим потребував осіб-символів, здатних гіпнотизувати і формувати міжнародну громадську
думку.
ПРО СМЕРТЬ ОФІЦІЙНО НЕ ОГОЛОСИЛИ, з розвідки І. Єрмакової «Еренбург Ілля
Григорович»
Професійні революціонери неприємно здивували його своєю нетерпимістю і вузькою замкнутістю
на питаннях революційної тактики. Еренбург розчаровується в партійній роботі, відходить від
більшовиків і взагалі йде з політики. Коло його інтересів – віршовані досліди, читання, захоплення
католицизмом.
...Після відставки Хрущова в 1964 р. в країні (СРСР – авт.) починає набирати оберти
правозахисний рух. Еренбург був в курсі того, що відбувається, знав про самвидав, багатьом
дисидентам надавав допомогу і підтримку. Коли в 1965 року заарештували письменників
Синявського і Даніеля, Еренбург підписує лист в їхній захист, а також лист-протест проти
підготовлюваної реабілітації Сталіна.
...Після тривалої хвороби 31 серпня 1967 р. Ілля Еренбург помирає. Це був другий день судового
розгляду у справі дисидента Володимира Буковського. Побоюючись, аби похорони не
перетворилися на черговий виступ проти цензури, офіційно не було оголошено ні про них, ні про
цивільну панахиду. Проте зібралося 15 тисяч чоловік.
