ГРУШКО Наталія Василівна
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Прозаїк, поет.
З дворянської родини. Батько, Грушко В., – залізничний службовець, пристав.
Народилася 26 вересня (8 жовтня) 1891 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).
Померла 3 січня 1974 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).
Навчалася в Рибінській і Вологодській гімназіях.
Друкувалася в газеті «Біржові відомості», журналах «Світ краси»,»Аргус», «Нива», «Весна»,
«Пробудження», «Вогник», «Жайворон», «Журнал журналів».
Для поетичної творчості нашої землячки характерні «жіноча тема» з мотивами розчарування і
невдоволення навколишнім світом; мінливість кохання; буремні переживання.
Як літератор дебютувала в журналі «Нива» казкою «Чарівна парасолька» (1911).
Потім настала черга збірників поезії «Вірші» (1912), «Єва. Вірші» (1922), драми «Сліпе кохання»
(1914), прозаїчних творів «Моя робота», «Чи повинні мовчати поети» (обидва – 1915).
Серед друзів та близьких знайомих Г. – М. Горький, І. Рєпін, О. Блок, Г. Ахматова, Г. Радлова, О.
Вертинський, М. Попов, М. Савіна, Ф. Фідлер, І. Одоєвцева, П. Лукницький, В. Зоргенфрей та ін.
***
ПОМРУ
, з житєвого кредо Н. Грушко
Эх, поедем к Фелисьену
Пить вино и есть икру.
Добрый муж простит измену,
Если ж нет, то я умру!
ВТОМЛЕНА ЛЯЛЬКА, вірш Н. Грушко «Я маленька балерина»
Всегда нема, всегда нема
И скажет больше пантомима,
Чем я сама.
И мне сегодня за кулисы
Прислал король
Влюбленно-бледные нарциссы
И лакфиоль.
И затаив бессилье гнева,
Полна угроз,
Мне улыбнулась королева
Улыбкой слез.
А дома в маленькой каморке
Больная мать
Мне будет бальные оборки
Перешивать.
И будет штопать, не вздыхая,
Мое трико,
И будет думать, засыпая,
Что мне легко.
Я маленькая балерина
Всегда нема, всегда нема
И скажет больше пантомима,
Чем я сама
Но знает мокрая подушка
В тиши ночей,
Что я усталая игрушка
Больших детей.
ТВОЯ УСМІШКА – ГАДЮЧА ОТРУТА, вірш Н. Грушко «Ганні Ахматовій»
Как пустыня, ты мною печально любима,
Как пустыня, твоя беспощадна душа,
Ты стройна, словно струйка прозрачного дыма
Гашиша.
Твои губы душистей смолы эвкалипта,
А улыбка на них – ядовитей змеи,
у лыбалася так лишь царевна Египта
Ан-нэ-и.
Твои мысли нам, смертным, темны и неясны,
Их прочтут только в будущем – жрец или Бог.
Я хочу умереть под стопою прекрасной
Твоих ног.
ТВІЙ ПОГЛЯД – БОЖЕ ДИВО, вірш Н. Грушко «Гриф з очима Мадонни»
Птица Гриф с глазами Мадонн ,
Только тобой я живу,
Ты сошла с византийской иконы
В моем сне наяву.
Ах, никогда, никогда не забуду,
Разве мысли мои сгорят,
Это великое Божье чудо –
– Твой взгляд.
ДЕ ЧИЇ СЛОВА, з дослідження Б. Жукова «Набуття авторства»
Серед жанрів міського фольклору, які спричинили безпосередній вплив на авторську пісню, частіше за інших називається міський романс. У авторській пісні стала вже загальним місцем
думка про те, що її безпосереднім попередником був «співаючий поет» Олександр Вертинський.
У останній період його життя на естраді Вертинського мали за «поета і композитора»; на
закордонних афішах його називали «Russian balladist».
Вертинський запровадив процес створення пісень на чужі вірші (показавши це в основному на
прикладі поезії срібного століття), що було взято на озброєння творцями авторської пісні.
Причому нерідко він виступав співавтором виконуваних ним творів.
Наведемо як приклад його творчого «вторгнення» в тканину готового вірша пісню «Маленька
балерина». Змінивши один з рядків написаної Н. Грушко поетичної мініатюри, Вертинський
придумує продовження, що ефектно завершує її сюжет.
Після цього на концертах незмінно оголошувалося «Слова Наталії Грушко і Олександра
Вертинського».
ЧИ ЗАВЖДИ СЕНСАЦІЯ ДЕШЕВА, з статті К. Бровченко «Розвиток культури в Росії в кінці 19
початку 20 століття»
Театр шукав нові форми існування і самовираження, проте для багатьох театральних колективів це
були роки застою. На театральні сцени вилився каламутний потік п’єс сумнівного характеру
(«Дівчина з мишкою» С. Алексіна, «Віра Мірцева» Л. Урванцева, «Комедія смерті» В.
Барятинського тощо).
Ставилися п’єси відверто розраховані на дешеву сенсацію («Сліпе кохання» Н. Грушко, де мати
покриває злочин сина, який задушив дівчину; «Зганьблений» П. Нєвєжіна із злодійствами, самогубствами, із справжньою панахидою по небіжчикові – це в роки війни).
Загальний для театрів відрив репертуару від сучасності частково захопив на якийсь час навіть
МХАТ. Критика в ту пору відзначала, що на спектаклях театрів з’являється відбиток творчої
втоми.
ГРУШКО БОЖЕВІЛЬНА, з «Щоденника» О. Блока
Вечір у Клубі поетів...
...Верховодить Гумільов – досить цікаво і майстерно. Цвях вечора – О. Мандельштам, який
приїхав, побувавши у врангелівській в’язниці. Він дуже виріс...
Пяст настовбурчується в кутках (ми не вітаємося, як і раніше). Ганна Радлова невлад обертає
очима. Грушко божевільна...
У ... хворі очі. Вона і Рождественський мовчать.
Добре враження справляють лише акмеїсти.
ГУМІЛЬОВ ПОЗНУЩАВСЯ, з книги І. Одоєвцевої «На берегах Неви»
У вітальні на дивані сидить Блок. Я не хочу знову потрапляти йому на очі. Я вже і так дуже вдячна
долі за ці півгодини біля каміну, зовсім незаслужено щедро подаровані мені.
І я повертаюся на своє попереднє місце.
Тепер біля каміну сидить Наталія Грушко, граціозно підібгавши довгі, стрункі ноги.
Наталія Грушко – молода, хоча вже не тільки дореволюційна, але й довоєнна «поетеса».
Вона дивно гарна. Висока, тонка, з маленькою круглою головкою і карбованим блідим обличчям.
У неї очі, мовби черешні. Однак вона нікому не подобається – навіть Гумільову. Зовсім не
подобається. До того ж вона автор чотиривірша, який її «прославив»:
Эх, поедем к Фелисьену
Пить вино и есть икру.
Добрый муж простит измену,
Если ж нет, то я умру.
– Ось у кого треба вчитися! – вигукнув Гумільов, вперше прослухавши його. – Стислість газетної
події і трагізм Есхіла! І яка динаміка в розвитку теми. Скажіть, як ви це робите? Навчіть!
Наталія Грушко так і не зрозуміла, що він з неї знущається.
УП’ЯЛАСЯ ОЧИМА, зі спогадів М. Ардова «Легендарна Ординка»
На перших порах Гумільов поселився на Ординці в нашій з братом «дитячій» кімнаті. У ті дні я
спілкувався з ним чи не п’ятнадцять годин на добу. Я жадібно ловив кожне його слово, вбирав
всяку його думку. Ми з ним ходили в пивну на П’ятницьку, пили горілку у нас в «дитячій»...
Випивши чарку-другу, він зараз же запалював і задирав ноги на тахту...
Сталіна (а його особи розмова стосувалася частенько) він називав по-табірному – Корифей
Наукович, свої табірні терміни – «моя перша голгофа» і «моя друга голгофа».
...Ми їдемо з Львом Миколайовичем Ординкою в «шостому» автобусі. Пасажирів зовсім небагато.
Раптом я помічаю, що одна з наших попутниць – висока стара пані – дивиться на Гумільова не
відриваючись і на обличчі її сум’яття.
І тут я впізнаю її. Це Грушко, стара поетеса, вона живе неподалік, в Голіковському провулку. Імені
її тепер ніхто не знає, проте багато хто пам’ятає один з її віршів, його поклав на музику і співав
Олександр Вертинський, – «Я маленька балерина».
Удома я говорю:
– Ганно Андріївно, ми їхали в автобусі з Грушко, і вона буквально вп’ялася очима в Льва
Миколайовича. Ахматова усміхнулася і вимовила:
– Нічого дивовижного, у неї був роман з Миколою Степановичем, а Лев такий схожий на батька.
З АУКЦІОНУ, з замітки Т. Маркіної «Маленькі топ-лоти»
У складі інтернаціональних аукціонів «Bukowskis» російське мистецтво завжди займає почесне
місце. Цього разу в «російському» розділі опинилися близько 70 лотів, і ще немало творів
включено в розділи «срібло» і «декоративно-прикладне мистецтво».
Центральне місце в колекції «Bukowskis» займає добірка творів Іллі Рєпіна – у багатьох любителів
мистецтва у Фінляндії до цих пір зберігаються його малюнки і картини (останні п’ятнадцять років
свого життя художник провів на тодішній фінській території в маєтку «Пенати»). На торги буде
виставлений ескіз голови солдата (€25-30 тис.), маленький етюд голої Наталії Нордман, подруги
Рєпіна і його помічниці, яка склала фотолітопис життя художника в «Пенатах» (€6-8 тис.).
Серед малюнків найцікавіший – «Портрет Наталії Грушко» (1916 рік) – письменниці і поетеси-
самоучки: саме вона написала вірш «Я маленька балерина», яке потім став одним з шлягерів
Олександра Вертинського (€5-8 тис).
