ГОЛОСОВКЕР Яків Еммануїлович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Письменник, філософ, перекладач.
З міщанської родини. Батько, Голосовкер Е., – лікар.
Народився 23 серпня (4 вересня) 1890 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).
Помер 20 липня 1967 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на цвинтарі селища
Передєлкіно Московської області.
Закінчив Київські класичну гімназію і історико-філологічне відділення університету.
Працював викладачем московського Вищого літературно-художнього інституту,
Як літератор дебютував поетичною збіркою «Сад моєї душі» (1913).
Потім настала черга наступних доробків: «Життя (біос) і творчість Сафо, старогрецької поетеси VI ст. до Р.Х. і новела про Харакса, брата Сафо, і гетеру-рабиню Доріху на рубежі VII і VI ст. до
Р.Х.», «Суб’єкт пізнання у філософії Ріккерта», «Лірика – трагедія – музей і площа», «Переказ про
кентавра Хірона», «Достоєвський і Кант», «Перекази про титанів».
Рукопис книги «Імагінативний абсолют» видрукуваний в уривках лише через двадцять років після
смерті Г.
Перекладав Ф. Гьольдерліна, Ф. Ніцше, античних ліриків.
Що стосується особистого життя, то за те, що Г. повісив у себе на стіну портрет Ф. Ніцше, його
засудили на 3 роки концтаборів і заслання (1936).
У Москві в Центральному Домі працівників мистецтва пройшов вечір пам’яті нашого земляка
(1987).
Серед друзів та близьких знайомих Г. – В. Брюсов, С. Крижанівський, М. Булгаков, Ю.
Айхенвальд, Л. Озеров, О. Форш та ін.
***
ГОЛОД РОЗУМУ
, з життєвого кредо Я. Голосовкера
Голод Ерісіхтона – голод невситимий, нічим не угамований. Така й трагедія розуму: ніяке знання
не може вгамувати голоду думки, її голоду, і вона у результаті сумнівів, втративши всі підстави
знання, з’їдає сама себе.
ВИЩИЙ ІНСТИНКТ, з творчого кредо Я. Голосовкера
Свобода творчості найдорожча володареві інтимно...: поетові, філософові, художникові: а також і
справжньому ученому. Вона – голос інстинкту, який живе в них.
ЦИНІЗМ І ЛЮТІСТЬ, з дослідження Я. Голосовкера «Імагінативний абсолют»
Гальмування уяви, гальмування її свободи пізнання і творчості завжди загрожує самій культурі
вакуумом, порожнечею. А це означає: загрожує заміною культури технікою цивілізації, яка
прикривається великими гаслами людського оптимізму і самовдоволення, а також
супроводжуваною великою метушнею в порожнечі, за якою неминуче слідує відчуття нісенітниці
існування зі всіма наслідками, котрі звідси витікають: втомою, пошуками сп’яніння, прихованим
страхом, етичною байдужістю та іншими продуктами цинізму і лютості.
ЗДІЙСНЕННЯ НЕЗДІЙСНИМОГО, з книги Я. Голосовкера «Логіка міфу»
Кожен вид знання має свою структуру. Але разом із структурою знання існує й структура помилки
і неуцтва.
Разом із структурою світла існує структура мороку – у тому числі і духовного мороку. А якщо є
структура помилки, неуцтва і духовного мороку, то не неможлива і структура чудового. Оскільки
координовані помилки можуть розглядатися як система помилок, остільки і координовані
«чудеса» можуть розглядатися як система чудового. А де є система, там є і логіка. Отже, можлива
і «логіка чудового».
...Закон абсолютного досягнення мети визначає абсолютність подолання перешкоди або
вирішення заданого герою завдання. Звідси – виконання невиконуваного, досягання недосяжного,
здійснення нездійснимого.
СВІТ-МАРЕВО, з оцінки книги Я. Голосовкера книги «Логіка міфу» Н. Брагінською
Чужий погляд в світ дивний, нещадний, яскравий і невірний, мов марево.
НАБЛИЖЕННЯ ДО УНІВЕРСАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ, з дослідження Н. Марчун «Теорія
фольклору»
У вченні Я. С. Голосовкера про «імагінативний абсолют» знаходимо певне наближення до тієї
універсальної філософії творчої діяльності людини, котра так необхідна тепер пострадянській
гуманітарній науці. ...Деякі основні його ідеї й раніше обговорювалися в науці, зокрема, – за
архівним рукописом – на сторінках розвідки Є. М. Мелетинського «Поетика міфу». Термін
«імагінація» в інтерпретації Я. С. Голосовкера поєднує значення власне «уяви» (imaginatio) та
пізнавальної діяльності людини.
Головною ідеєю філософа є апологія могутнього «інстинкту культури», що тільки й спроможний
врятувати людство від
