ГЕДРОЙЦ Віра Гнатівна
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Хірург, прозаїк, поет. Псевдонім – Сергій Гедройц. Першою в історіїсвітової медицини почала
виконувати порожнинні операції.
З дворянської родини. Батько, Гедройц Г., – мировий суддя.
Народилася 26 березня (7 квітня) 1876 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).
Померла влітку 1932 р. в м. Києві СРСР (нині – столиця України). Похована на Спасо-
Преображенському (нині – Корчуватському) цвинтарі.
Навчалася в Брянській жіночій прогімназії, на петербурзьких курсах П. Лесгафта, закінчила меди-
чний факультет Лозаннського університету (1893-1898).
Працювала асистентом в клініці (1898-1900), хірургом на Мальцевських заводах (1900-1905), головним хірургом лікарень Мальцевських заводів та Людвинівської лікарні (1905-1909), старшим
ординатором Царськосільського та Павловського госпіталів, домашнім лікарем августійшої
родини (1909-1917), хірургом 6-ї Сибірської стрілецької дивізії (1917-1918), лікарем однієї з
київських дитячих клінік (1918-1921), викладала в Київському медичному інституті (1922-1930).
Кавалер золотої медалі «За старанність» на Ганнинській стрічці, срібної медалі на Георгієвській
стрічці, відзнак Червоного Хреста I, II і III ступенів, володарка іменного жетону Об’єднаного
всеросійського дворянства.
Наша землячка особисто навчала імператрицю та їх доньок навичкам медичної сестри.
Друкувалася в журналах «Альманах муз», «Гіперборей», «Заповіти», «Новий журнал для всіх»,
«Червоний ангел», «Світлий промінь», «Північні нотатки», «Сучасник».
Як літератор дебютувала збірником «Вірші і казки» (1910)
Потім настала черга збірки віршів «Вег» (1913), поеми «Дон Жуан» (1916).
Перу нашої землячки також належать книги «Китайські оповідання» (1913), «Розмови про
хірургію для сестер і лікарів» (1914), «Дракон» (1915), «Галіцийські оповідання» (1918),
«Жупанчик» (1930), «Лях» (1931).
Г. – автор циклу мемуарів «Життя». Які, слід відзначити, надзвичайно цікаві, якщо не авантюрні.
За нетрадиційну сексуальну орієнтацію нашу землячку вислали в батьківський маєток під нагляд
поліції (1892) .
Врешті-решт їй повертають княжий титул та дозволяють взяти дівоче прізвище (1907).
Повернувшись до Києва, Г. як чоловік і дружина живе з графинею М. Нірод.
Померла вона внаслідок раку – через рік після операції з видалення матки. Поруч з Г., за тією ж
самою огорожею, поховано архієпископа Єрмогена.
У с. Дятьково Брянської області РФ функціонує музейний куточок нашої землячки.
Серед друзів та близьких знайомих Г. – В. Авдієва, С. Єсенін, М. Нірод, В. Розанов, М. Гумільов, Р. Іванов-Розумник, Ц. Ру, Г. Ахматова, В. Розумовський, А. Вирубова, В. Чоботарьова, Л.
Поволоцький, В. Вейншток та ін.
***
ЛІКАР НЕ ВОЮЄ
, з професійного кредо В. Гедройц
Лікар не воює, він бере у війні участь.
ЖАХЛИВІ ПЛОДИ РЕВОЛЮЦІЇ, з політичного кредо В. Гедройц
Умер Блок, повесился Есенин,
Николай расстрелян Гумилев,
Град Петра, что перестроил Ленин,
Это все плоды твоих даров.
НА ДЕСЯТИЛІТТЯ ВИПЕРЕДИЛА ЄВРОПУ, з оцінки діяльності В. Гедройц Д. Беннетом
Ми на Заході усвідомили, що вона першою в історії медицини почала робити порожнинні
операції, і не у тиші лікарняних операційних, а беспосередньо на театрі військових дій, під час
російський-японської війни 1904 року. У той час в Європі ми просто залишали без всякої
допомоги людей, поранених в живіт. Іншим європейським країнам було потрібно ціле десятиліття, аби освоїти техніку порожнинних операцій, яку княжна Віра розробила самостійно, без чиєїсь
підказки і в неймовірно скрутних умовах.
НЕЗАБАРОМ ЗУСТРІНЕМОСЯ, вірш В. Гедройц «Сергію Єсеніну»
Я тебя помню в голубой рубашке
Под сенью радушного крова.
Ты пил из фарфоровой чашки
Чай у Разумника Иванова.
Точно лен, волнистые пряди
По плечам твоим спускались,
Из-под длинных ресниц ограды
Глаза смеялись.
Ты был молод, почти ребенок,
Смех звучал безмятежно,
И был ты странно робок
И странно нежен.
Через годы, рдяные годы
Выросли крылья-руки,
Ты стал певцом свободы,
Тоски и муки.
Не узнать нам, что бушевало
В груди могучей,
Какие страсти сердце рвали,
Свивались тучи.
И теперь мы встретились снова.