Аршеневский Василий (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:


АРШЕНЕВСЬКИЙ Василь Кіндратович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Математик. Ініціатор викладання вищої математики в Московському університеті Російської

імперії (1800).

З козацької родини.

Народився в 1758 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).

Помер 27 січня 1808 р. в м. Москві Російської імперії (нині – столиця РФ). Похований в

Донському Богородицькому монастирі.

Навчався в Києво-Могилянській академії, Московському університеті, Санкт-Петербурзькій

учительській семінарії.

Мав «демидовський пансіон» (1779).

Викладав в гімназії при Московському університеті, в Московському університеті (1789-1808).

Читав курси лекцій «Пояснення математичного способу навчання й цивільна арифметика»,

«Геометрія (початкова чи прямолінійна)», «Плоска тригонометрія й алгебра».

Спеціалізувався з проблем плоскої тригонометрії, властивостей кривих ліній, насамперед

конічних, диференційних вирахувань.

Автор «Слова про початок, зв’язок і взаємну підмогу математичних наук та про користь їхню»

(1795), «Про зв’язок чистої математики з фізикою» (1802).

Під час Вітчизняної війни згоріла вся бібліотека вченого (1812).

Серед друзів та близьких знайомих А. – Д. Анічков, М. Гаврилов, І. Шувалов та ін.


***

ДЕМИДІВСЬКИЙ ПАНСІОНЕР,

з книги «Літопис Московського університету»

На урочистому акті в університеті (1779) вперше був присутній його засновник і куратор І. І.

Шувалов. Він сам роздавав студентам, що відзначилися, медалі, а новачкам – шпаги.

Того ж дня гірничопромисловцем П. Демидов пожертвував ще 10 тис. руб. «на користь юнацтва,

яке навчалося на казенному утриманні». Серед перших пансіонерів «демидовського пансіону»

були В. К. Аршеневський і М. Г. Гаврилов, згодом – професори університету


ПЕРЕЙШОВ ДО ВИЩОЇ ГЕОМЕТРІЇ, з розвідки Д. Сидорова «Історія математичних наук в

російських університетах»

Всі викладали майже лише одну початкову математику; те ж саме робив і В. К. Аршеневський,

який спочатку не йшов далі тригонометрії і початкової алгебри і лише в перший рік нинішнього

(XIX – авт.) сторіччя він почав читати конічні перетини, а в 1805-1806 рр. перейшов до вищої

геометрії, «в якій вживалися диференціальні обчислення».


ЧИТАВ ПУБЛІЧНІ ЛЕКЦІЇ, з монографії О. Саввіної «Історія викладання вищої математики у

вітчизняний середній школі»

Історично термін «вища математика» почав уживатися ще в XVIII ст. для позначення двох

розділів: аналітичної геометрії і аналізу нескінченно малих. В даний час в Математичному

енциклопедичному словнику вища математика визначається дещо ширше – як «сукупність

математичних дисциплін, що входять в учбовий план технічних і деяких інших учбових закладів».

У разі такої інтерпретації курс вищої математики утворюють елементи аналітичної геометрії,

лінійної алгебри, диференціального і інтегрального обчислень, теорії диференційних рівнянь. Як

бачимо, зміст предмету вищої математики за минулі двісті років зазнав певних змін.

…Найвдалішою в XVIII столітті була система математичної освіти в професійних учбових

закладах. Тут працювали кращі викладачі, створювалися найякісніші підручники. У професійних

учбових закладах, а також в університеті при Академії наук, крім елементарної математики

викладалися проблеми вищої математики, причому на достатньо високому для того часу рівні.

Мали місце випадки, коли з елементами вищої математики знайомили майбутніх вчителів

(вихованців Головного народного училища і Вчительської семінарії).

Про те, що аналітична геометрія і диференціальне та інтегральне обчислення викладалися у

вітчизняних учбових закладах, свідчать наступні факти: оголошення про публічні лекції при

Академії наук (Л. Ейлер, С. К. Котельников, в кінці століття – оголошення В. К. Аршеневського в

Московському університеті); окремі спогади очевидців; зміст учбових планів і підручників

математики, створених в той час (включали розділи вищої математики); а також рівень

математичних знань, який склався в Росії в цей період (автори підручників, перекладачі, викладачі

володіли необхідним рівнем математичних знань, аби читати питання вищої математики).


ЗА КРАЩИМИ ПІДРУЧНИКАМИ, з дослідження К. Добріної, Н. Подаєвої і О. Саввіної «Роль і

місце аналітичної геометрії в математичній освіченості вчителів математики: ретроспективний

аналіз»

Вища математична освіта в Росії має тривалу історію, котра нараховує понад 200 років. У першій

третині XIX століття було утворено шість університетів: Московський, Дерптський, Казанський,

Харківський, Петербурзький, Київський. За статутом 1804 р. Московський університет

підрозділявся вже не на три, а на чотири відділення (факультети): етичних і політичних наук,

словесних наук, лікарських або медичних наук, фізичних і математичних наук. Юридичне і

словесне відділення готували чиновників, медичне – лікарів, а фізико-математичне – гімназичних

вчителів.

За статутом Московського, Харківського і Казанського університетів передбачалася заснування

при кожному уз них закритого учбового закладу «Педагогічний інститут».

…Уперше в Московському університеті лекції з конічних перетинів почав читати професор

Аршеневський ще в 1800-1801 рр. З відкриттям фізико-математичного відділення викладання

математики значно поліпшилося. Так, в 1805-1806 рр. В. К. Аршеневський повідомляв, що «за

підручниками Бюржа й інших кращих новітніх авторів прочитає курс вищої геометрії, в якому

покаже користь і вживання диференціального обчислення».