КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Орлай Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Директором, а судження, котрі виявляться важливими , записувати в параграфах журналу під його ім’ям.


ВАШ СИН ЛІНУЄТЬСЯ, з листа І. Орлая В. Гоголю-Яновському

28 березня 1824 р.

Шкода, що ваш син (Микола Гоголь – авт.) іноді лінується, але коли приймається за справу, то і з

іншими може порівнятися, що і доводить його чудові здібності.


ОДВІЧНА ІСТОРИЧНА ПРАВДА, з розвідки О. Миколаєнка «Учитель і його учні»

На початку XIX ст. у Росії виникла необхідність проведення державної реформи системи освіти.

Однак підготовлених вітчизняних кадрів не вистачало. ...Опікун Петербурзького учбового округу

М. Новосильцев, якому було доручено виконання цього завдання, спробував вирішити це

питання без утруднення. Він звернувся за допомогою до І. С. Орлая... Чому такий

високопоставлений державний діяч визнав за потрібне звернутися до Орлая?

...Орлай здійснив запаморочливу кар’єру. У 1801 р. як придворний медик нового царя Олександра

I в ніч палацового перевороту чергував біля тіла мертвого імператора Павла. Він же, Орлай, підписав медичний висновок про смерть.

...І.Орлай своєю діяльністю практично першим звернув увагу російської громадськості на

існування, потреби і національні прагнення населення Карпатської Русі. Саме у цьому він бачив

одвічну історичну правду.., прагнення слов’янських народів до злиття в могутньому руслі

слов’янства. У цьому ж дусі він і виховував своїх учнів.


ПОНАД УСЕ – БЛАГО БАТЬКІВЩИНИ, з повісті І. Золотусського «Гоголь»

У ліцеї Орлай прагнув упровадити методи швейцарського педагога Песталоцці, дуже популярного

тоді в Європі. Головним постулатом навчання останнього було взаєморозуміння учнів і вчителів.

Підбираючи штат вихователів, Орлай намагався насамперед знайти людей освічених, мислячих, розумних, здатних вивести своїх вихованців на широку дорогу

загальноєвропейської культури. І йому це – за невеликим виключенням – вдалося. Багато хто з

них, як і сам Орлай, мали за плічми один-два інститут чи університет, знали кілька мов і були

енциклопедично освічені. Траплялися серед них і греки, і угорці, і французи, і італійці, і

швейцарці, і росіяни.

Нелегко було Орлаю керувати цим різномовним колективом, з різними самолюбствами і

ставленням до педагогічної науки. Одні були щирими ревнителями свого предмету, інші більше

думали про процвітаючий у низинному Ніжині «городик», тобто про вирощування огірочків, і

вигідному одруженню на дочках ніжинських торговців тютюном і ковбасників. Майже в усіх

учителів були власні будинки, вони пускали до себе на постій гімназистів, торгували через

підставних осіб вирощеним на власних городах.

…Напевно, тому час Орлая в Ніжинській гімназії вважався пізніше часом «безладь». Але саме

завдяки «безладдям», з і свободи спілкування професорів з директором, а учнів з професорами і

народився дух гімназії, який не так легко було витравити навіть коли Орлай пішов.

Красивий, завжди з голочки одягнений, Іван Семенович виявляв собою зразок людини високих

помислів і моральної чистоти. Саме таких людей, як І. С. Орлай , мав на увазі Карамзін (котрий, між іншим, сам належав до їхньої плеяди), коли писав, що не нововведення врятують Росію, не

переписування російською мовою «Кодексу Наполеона», а збирання навколо трону голів

незалежних, чесних, які ставлять понад усі блага благо батьківщини.


ІМ’Я БУЛО ДОБРЕ ВІДОМЕ ЗА КОРДОНОМ, з довідки «Лейб-гвардії Його царської

Величності Семенівський полк»

У липні 1808 р. призначили ученим секретарем Медико-хірургічної академії. У цьому званні він, окрім прямих своїх обов’язків, ретельно допомагав Віллє при виданні «Польової фармакопеї» для

армії; діяльну участь приймав і в складанні статуту Медико-Хірургічної академії, і взагалі в усіх

працях, спрямованих на забезпечення успішного розвитку такої нової і великої установи, як

Академія.

Між іншим, Орлаю, як енергійному і широко освіченій людині, 1811 року було доручено

редагування «Загального журналу лікарської науки».

На жаль, події Вітчизняної війни відвернули Орлая від звичайних занять: 8 квітня 1812 р. його

призначили ординатором С.-Петербурзького Сухопутного і Генерального шпиталів, і на цій посаді

він пробув до жовтня наступного року, а потім знову вступив у відправлення своїх колишніх

обов’язків.

У 1817 р. Орлай через хворобу змушений був відмовитися від обов’язків ученого секретаря

Академії, яка, з поваги до заслуг перед нею, обрала