ЛОДІЙ Петро Дмитрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Філософ, педагог, правознавець, перекладач. Перший професор філософії і права Петербурзького
університету.
З родини священика.
Народився 4 (15) травня 1764 р. в с. Збої Австрійської монархії (нині – Мукачівський район
Закарпатської області України).
Помер 10 (22) червня 1829 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).
Похований на Смоленському цвинтарі.
Навчався в Гросвардійській гімназії, Ужгородському ліцеї.
Працював викладачем Львівського (1787-1801), Краківського (1801-1803) університетів,
Петербурзьких педагогічного інституту (1803-1819), університету (1819-1820), інспектором
Петербурзького комерційного училища (1820-1829).
Член Російського вільного економічного товариства, Альтенбурзького наукового ботанічного
товариства, Йенського мінералогічного товариства.
Перший професор філософії і права Петербурзького університету.
Л. – автор доробків: «Ономастікон найлюб’язнішому пану Миколі Скородинському» (1790),
«Ономастікон найлюб’язнішому пану Антонію Ангеловичу» (1791), «Логічні настанови,
спрямовані на пізнання й відрізнення справжнього від хибного» (1815), «Теорія загальних прав»
(1828), «Християна Баумейстера настанови любомудрія повчального» (1870). Не опубліковані й не
дійшли до нас «Природне право народів» та «Повний курс філософії».
Переклав «Приватне природне право» Цейлера (1809), «Карне право» Фейєрбаха (1810),
«Моральну філософію» Баумейстера (1815).
Відкрив росіянам праці І. Канта. Обстоював сенсуалістичні погляди, виступав проти
суб’єктивного ідеалізму, скептицизму й агностицизму. Істину поділяв на метафізичну, логічну,
моральну й фізичну. Її критерієм вважав несуперечність та одностайність думки більшості, яка
виробляється завдяки розуму й досвіду.
Заперечував божественний характер походження душі, її безсмертність.
Відстоював природне походження загального державного права і рівність усіх людей за своєю
природою. Виступав проти спроб заборонити в Російській імперії викладання філософії.
Зазнав переслідувань з боку влади: не всі його праці друкувалися, а книга «Логічні настанови»
взагалі була визнана «перенасиченою найнебезпечнішими і руйнівними засадами» і нашого
земляка відсторонили від читання філософії (1820).
Не осоромили Л. нащадки. Його син Андрій (1812-1850) став знаним співаком, першим
виконавцем романсів М. Глинки; онук Петро Андрійович (1855-1920), теж співак, працював
викладачем у Тифліті; правнучка Зоя Петрівна (1886-1957) була не тільки відомою вокаліст кою, а
й професором Ленінградської консерваторії.
Іменем нашого земляка названо вулицю в м. Ужгород.
Серед друзів та близьких знайомих Л. – М. Балугьянський, О. Галич, І. Орлай, В. Кукольник, О.
Куніцин, О. Микитенко, М. Ушаков та ін.
***
ВІД ПСИХОЛОГІЇ ДО МЕТАФІЗИКИ
, з викладацького кредо
П. Лодія
Усього зручніше починати з емпіричної психології, естетики, логіки, а потім перейти до
метафізики.
ФІЛОСОФІЇ ВЧИТИСЯ НЕПРОСТО, з інструкції, підготовленої П. Лодієм для викладачів, які
їхали стажуватися на Захід
У нинішньому стані філософських наук, після перенесених нею різних змін встановленими
правилами за останнє століття, навчатися їй далебі не легко...
… Насамперед, треба знати натуральну історію, фізику, медичну антропологію, всесвітню історію, енциклопедію наук і загальну граматику.
…Можна сподіватися, що ви не накинетеся на першу систему, з якою ознайомитеся, ... а
довіритеся керівнику, який поєднує пізнання найважливіших метафізичних думок усіх часів з
досвідченістю при їх перевірці дослідним шляхом. Звичайно, ці достоїнства рідко зустрінеш
разом, проте Німеччина має людину, яка з цього самого боку відрізняється, пана надвірного
радника Шульца, професора в Гельмштеті; він – незвичайний мислитель і ґрунтовний знавець
своєї науки.
Під керівництвом такої людини навчання досягло б прямої своєї мети...
ЙОГО ТВОРИ БУЛИ НЕСТЕРПНИМИ ДЛЯ МРАКОБІСІВ, з книги О. Маковельського
«Історія логіки»
Видним представником логіки в першій половині XIX ст. у Росії й Польщі був професор
Львівського і Краківського університетів Петро Дмитрович Лодій.
…Він виявляв самостійність у питаннях
