КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Либ Михай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ЛІБ Міхай


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: угорський.

Художник. Псевдонім – Мункачі Міхай. Фундатор угорського романтичного реалізму в живопису.

З родини службовця. Батько, Ліб Л.-М., – чиновник зі збору соляного податку.

Народився 20 лютого 1844 р. в м. Мункачі (нині – м. Мукачево Закарпатської області України).

Помер 1 травня 1900 р. в містечку Енденіху поблизу м. Бонна (Німеччина). За заповітом

похований на одному з цвинтарів м. Будапешта (Угорщина).

Навчався в Марачанській художній академії (1863-1865), Віденській і Мюнхенській академіях

мистецтв (1865-1868), брав уроки у Е. Самоші (1862-1863) та Л. Кнауса (1868-1869).

Кавалер угорського орден Залізної корони III ступеня.

Кавалер золотої медалі Паризької виставки (1870).

Почесний громадянин м. Мукачів (1880).

Як майстер дебютував картиною «Гроза в степу» (1867).

Потім настала черга полотен «Іннаш, який позіхає» (1869), «Камера смертника» (1870) «Збирачки

корпії» (1871), «Нічні волоцюги», «Прощання», «Селянка, яка збиває масло», «Збиральниця

хмизу», «Мати з дітьми» (усі – 1873), «Ласло Паал» (1876-1877), «Страйк» (1895), «Це людина»

(1896).

Пензлю Л. Також належать картини «Голгофа», «Христос перед Пілатом», «Таємнича вулиця»,

«Прихід угорців на свою батьківщину», «Каштанова алея», «Портрет Ференца Ліста», «Після

роботи», «Мати з дитиною».

Картина нашого земляка «Знайдення батьківщини» прикрашає зал засідань Угорських державних

зборів, а фреска «Апофеоз Ренесансу» – баню Віденського художньо-історичного музею.

Стиль Л. відрізняє драматична насиченість і цілісність композиції завдяки пастозному, об’ємно

ліплячому форму мазка і емоційно насиченому колориту, побудованому зазвичай на напружених

контрастах білого і коричневих чи чорних тонів.

За життя митець мав персональну виставку у знаменитому Скляному палаці Мюнхена (1879).

Остання виставка відбулася в мукачівському історичному музеї «Замок Паланок», яку відвідали

президент України В. Ющенко і прем’єр-міністр Угорщини Ф. Дюрчан з дружинами (2007).

Нині доробки Л. зберігаються в Угорській національній галереї, музеї ім. Ф. Дері (Дебрецен),

численних приватних колекціях.

Серед друзів та близьких знайомих Л. – К. Фішер, Е. Самоші, Г. Курбе, В. Каульбах, В. Лейбль, Л.

Кнауас та ін.


***

ЛЮБЛЮ САМОТУ

, з життєвого кредо М. Ліба

Я все більше люблю самоту.

ОДЕСА МАЄ ЙОГО ПОЛОТНО, з статті «Угорська школа» на oweamuseum.odessa.ua

У музеях СНД угорський художник-реаліст XIX ст. Міхай Мункачі представлений всього чотирма

роботами. Дві з них, зокрема «Мати з дитиною», є етюдами до відомої картини майстра «Христос

перед Пілатом», котра прославляє у формі іносказання мужність героя-борця періоду національно-

визвольної боротьби угорців проти австрійської монархії.

На одеському полотні зображена молода жінка з дитиною на руках. За задумом автора, вона,

стоячи в натовпі схвильованих людей, скорботними очима дивиться на жорстоку сцену суду,

притискуючи до себе повну недитячої серйозності дитину. За зовнішнім виглядом і за самою

моральності, духовній ідейній сутності цей образ нагадує мадонн часу Ренесансу, що втілюють

добро і великодушність.

Етюд вирішений в традиційному для Мункачі стриманому, сіро-коричневому, насиченому, так

званому «льоховому» колориті з тонкими світловими акцентами. Завдяки майстерному

світлотіньовому ліпленню і чудово переданому ракурсу руки жінки, яка підтримує немовля

характерним материнським жестом, зображення об’ємне і просторово виразне. Фігури матері і

сина злиті в цілісну образну групу єдністю настрою, вираженого настільки концентровано, що це

дало привід критикам говорити про самодостатню замкненість і відособленість персонажів

картини «Христос перед Пілатом».

Парадоксальним чином недолік в масштабах картини обернувся гідністю для етюду, який можна з

цієї точки зору розглядати як самостійну картину.


В ЗОЛОТІЙ КЛІТЦІ, з нарису І. Довгополова «Майстри й шедеври»

У 1874 році сталася подія, яка змінила звичний спосіб життя майстра-демократа, вихідця з народу.

Мункачі одружився.

Його дружина, багата аристократка, була вдовицею люксембурзького барона де Маршу – мецената

та збирача картин. Ставши дружиною художника, Цецилія Мункачі завела салон, який став одним

з центрів паризького світу.