ЛІБ Міхай
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: угорський.
Художник. Псевдонім – Мункачі Міхай. Фундатор угорського романтичного реалізму в живопису.
З родини службовця. Батько, Ліб Л.-М., – чиновник зі збору соляного податку.
Народився 20 лютого 1844 р. в м. Мункачі (нині – м. Мукачево Закарпатської області України).
Помер 1 травня 1900 р. в містечку Енденіху поблизу м. Бонна (Німеччина). За заповітом
похований на одному з цвинтарів м. Будапешта (Угорщина).
Навчався в Марачанській художній академії (1863-1865), Віденській і Мюнхенській академіях
мистецтв (1865-1868), брав уроки у Е. Самоші (1862-1863) та Л. Кнауса (1868-1869).
Кавалер угорського орден Залізної корони III ступеня.
Кавалер золотої медалі Паризької виставки (1870).
Почесний громадянин м. Мукачів (1880).
Як майстер дебютував картиною «Гроза в степу» (1867).
Потім настала черга полотен «Іннаш, який позіхає» (1869), «Камера смертника» (1870) «Збирачки
корпії» (1871), «Нічні волоцюги», «Прощання», «Селянка, яка збиває масло», «Збиральниця
хмизу», «Мати з дітьми» (усі – 1873), «Ласло Паал» (1876-1877), «Страйк» (1895), «Це людина»
(1896).
Пензлю Л. Також належать картини «Голгофа», «Христос перед Пілатом», «Таємнича вулиця»,
«Прихід угорців на свою батьківщину», «Каштанова алея», «Портрет Ференца Ліста», «Після
роботи», «Мати з дитиною».
Картина нашого земляка «Знайдення батьківщини» прикрашає зал засідань Угорських державних
зборів, а фреска «Апофеоз Ренесансу» – баню Віденського художньо-історичного музею.
Стиль Л. відрізняє драматична насиченість і цілісність композиції завдяки пастозному, об’ємно
ліплячому форму мазка і емоційно насиченому колориту, побудованому зазвичай на напружених
контрастах білого і коричневих чи чорних тонів.
За життя митець мав персональну виставку у знаменитому Скляному палаці Мюнхена (1879).
Остання виставка відбулася в мукачівському історичному музеї «Замок Паланок», яку відвідали
президент України В. Ющенко і прем’єр-міністр Угорщини Ф. Дюрчан з дружинами (2007).
Нині доробки Л. зберігаються в Угорській національній галереї, музеї ім. Ф. Дері (Дебрецен),
численних приватних колекціях.
Серед друзів та близьких знайомих Л. – К. Фішер, Е. Самоші, Г. Курбе, В. Каульбах, В. Лейбль, Л.
Кнауас та ін.
***
ЛЮБЛЮ САМОТУ
, з життєвого кредо М. Ліба
Я все більше люблю самоту.
ОДЕСА МАЄ ЙОГО ПОЛОТНО, з статті «Угорська школа» на oweamuseum.odessa.ua
У музеях СНД угорський художник-реаліст XIX ст. Міхай Мункачі представлений всього чотирма
роботами. Дві з них, зокрема «Мати з дитиною», є етюдами до відомої картини майстра «Христос
перед Пілатом», котра прославляє у формі іносказання мужність героя-борця періоду національно-
визвольної боротьби угорців проти австрійської монархії.
На одеському полотні зображена молода жінка з дитиною на руках. За задумом автора, вона,
стоячи в натовпі схвильованих людей, скорботними очима дивиться на жорстоку сцену суду,
притискуючи до себе повну недитячої серйозності дитину. За зовнішнім виглядом і за самою
моральності, духовній ідейній сутності цей образ нагадує мадонн часу Ренесансу, що втілюють
добро і великодушність.
Етюд вирішений в традиційному для Мункачі стриманому, сіро-коричневому, насиченому, так
званому «льоховому» колориті з тонкими світловими акцентами. Завдяки майстерному
світлотіньовому ліпленню і чудово переданому ракурсу руки жінки, яка підтримує немовля
характерним материнським жестом, зображення об’ємне і просторово виразне. Фігури матері і
сина злиті в цілісну образну групу єдністю настрою, вираженого настільки концентровано, що це
дало привід критикам говорити про самодостатню замкненість і відособленість персонажів
картини «Христос перед Пілатом».
Парадоксальним чином недолік в масштабах картини обернувся гідністю для етюду, який можна з
цієї точки зору розглядати як самостійну картину.
В ЗОЛОТІЙ КЛІТЦІ, з нарису І. Довгополова «Майстри й шедеври»
У 1874 році сталася подія, яка змінила звичний спосіб життя майстра-демократа, вихідця з народу.
Мункачі одружився.
Його дружина, багата аристократка, була вдовицею люксембурзького барона де Маршу – мецената
та збирача картин. Ставши дружиною художника, Цецилія Мункачі завела салон, який став одним
з центрів паризького світу.
