ЕНГЕЛЬ Юлій (Йоель) Дмитрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: ізраїльський.
Композитор, музичний критик, фольклорист, перекладач. Один з фундаторів російської музичної
лексикографії.
З міщанської родини.
Народився 16 (28) квітня 1868 р. в м. Бердянську Бердянського повіту Таврійської губернії
Російської імперії (нині – районний центр Запорізької області України).
Помер 11 лютого 1927 р. в м. Тель-Авіві (Ізраїль).
Закінчив Бердянську гімназію (1886), юридичний факультет Харківського університету (1886-
1890), Харківське музичне училище (1890-1892), Московську консерваторію (1893-1897).
Працював помічником завідуючого відділом (1897), завідуючим відділом (1898-1918) газети
«Російські відомості», чиновником музичного відділу Народного комісаріату освіти РРФСР (1918-
1920), вихователем в колонії єврейських сиріт в селищі Малахівка Московської губернії (1920–
1922), викладачем тель-авівської жіночої педагогічної семінарії «Шуламіт» (1924-1925), музичним
керівником театру «Охел» (1925-1927).
Один з ініціаторів відомої «Заяви московських музикантів» (1905).
Один з фундаторів московської Народної консерваторії (1906).
Один з фундаторів Товариства єврейської народної музики (1908).
Почесний голова московського відділення Товариства єврейської народної музики (1914).
Друкувався в газетах «Російські відомості», «Російська музична газета», «Кур’єр», журналах
«Єврейський тиждень», «Музичний сучасник», «Театрон ве-омманут».
Е. – автор книг «В опері», «Нариси з історії музики» (обидві – 1911).
Брав активну участь у підготовці «Енциклопедичного словника товариства А. Граната» – вів
музичний відділ в четвертому виданні, автор статті про російську музику (1899).
Переклав кращий на той час «Музичний словник» Х. Рімана (1902), поповнивши статтями про
російську музику, зібравши багатющий і маловідомий матеріал про музичних діячів і установи
(близько 800 статей), запровадив російський відділ в німецькому виданні «Словника».
За матеріалами своїх лекцій, котрі передували симфонічним концертам, видав «Короткий
музичний словник» (1907) і «Кишеньковий музичний словник» (1913).
Опублікував першу збірку єврейських народних пісень (1909), а також збірки «50 єврейських
дитячих пісень для дитячих будинків, шкіл і родин» (1916) і тритомник «Єврейські народні пісні».
Перу нашого земляка належать статті «Пушкін в музиці», «Гоголь в музиці», «Чехов в музиці», а
також про П. Чайковського, М. Римського-Корсакова, С. Танєєва.
Переклав книги Рімана «Модуляція як основа музичних форм» (1897), «Спрощена гармонія»
(1901).
Не знайшовши порозуміння з більшовиками, емігрував – спочатку до Німеччини (1922-1924), а
потім – Ерец-Ісраеля (1924).
Серед друзів та близьких знайомих Е. – С. Танєєв, О. Гречанінов, С. Антокольський, Є. Вахтангов, Р. Гліер, М. Іпполітов-Іванов, П. Чайковський, Б. Пастернак, Л. Несвіжський, С. Розовський, З.
Кісельгоф, Л. Ніколаєв, К. Сараджев, С. Юдовін та ін.
***
ФІЛОСОФІЯ І МУЗИКА
, з професійного кредо Ю. Енгеля
Чудова філософія може породжувати препогану музику і навпаки.
МАЮТЬ САМОСТІЙНУ ХУДОЖНЮ ЦІННІСТЬ, з лекції Ю. Енгеля «Єврейська народна
пісня. Етнографічна подорож»
Єврейські мелодії я почав збирати з юнацьких літ і дедалі більше захоплювався цією справою,
захоплювався саме з художнього боку. Не унаслідок того я полюбив єврейську народну музичну
творчість, що я єврей, а, швидше, навпаки, я став більшим євреєм унаслідок того, що полюбив
красу народної творчості.
...Я навіть ніколи не говорив в дитинстві єврейською мовою ні в сім’ї, ні поза нею, хоча ...розумів
її. Тому, коли я згодом, з відверто музичних спонук, узявся за збирання єврейських пісень,
виявилось, що я не знав іноді найпростіших речей.
...Минулого року ...я вперше отримав можливість з головою зануритися в саму гущавину глухих
єврейських містечок, своєрідне життя яких ще багато в чому так тісно пов’язане з традиціями
минулого і, таким чином, представляє найсприятливіші умови для збереження пам’ятників
старовинної народної творчості.
Рушили ми в губернії Київську і Волинську...
...Ружин знаходиться від залізничної станції верстах в 18-20. З моменту прибуття на ми вирішили
було говорити виключно єврейською. ... Виявилось, втім, що на єврейську не завжди можна
одержати єврейську відповідь. ...І так пішло й