культурно-історичний розвиток «російського народу» привів до поступового складання «трьох
нових етнографічних і культурно-історичних утворень – великоросів, українців (малоросів) і
білорусів, трьох братських народів, ...кожен з яких утворював особливу націю і всі разом у своїй
єдності – російський народ як потужне племінне ціле».
...Особливе місце радянський академік відводив в етногенезі слов’ян трипільській культурі III тис.
до н. е., бачить в її носіях протослов’ян.
...Монографія М. С. Державіна, безумовно, досить однозначно і політично заангажовано трактує
украй складну наукову проблему.
ЧЕСНИЙ ПАРТІЄЦЬ, з спецповідомлення «Як проходять вибори нових дійсних членів і членів-
кореспондентів в АН СРСР» А. Жданову від 16 січня 1939 р.
З семи осіб чотири – явно махрові чорносотенці... Свідомо чи несвідомо був підібраний таким
чином склад Експертної комісії з мови і літератури? Словом, вийшло так: посадили двох
академіків, котрі безумовно будуть втілювати лінію партії і уряду, і протипоставили махрових
чорносотенців..., які цю лінію будуть по-всякому зривати...
Уранці, 10 січня, до двох академіків (Орлов і Державін) хтось підкинув тов. Петросяна і таким
чином «ліва» група була посилена. Незважаючи на те, що тов. Петросян і не вчений, він чесний
партієць і чудово зорієнтований на завданнях радянської науки. А тому своїми принциповими
установленнями він відчутно підсилював виступи Державіна і Орлова.
ЯКАСЬ СВОЛОТА, з розвідки А. Блюма «Як вибирали в академіки (за секретними
повідомленнями держбезпеки)»
Начальник Ленінградського НКВС постійно називає «махровими чорносотенцями» шанованих
учених... З більшою підставою він міг віднести до «чорносотенців» саме «лівого» М. С. Державіна.
«Ще відвертіші риси пристосуванства, – свідчить мемуарист, якому, безумовно, можна довіряти, –
викрилися в діяльності Миколи Севаст’яновича Державіна. В минулому член Руського народу, він
став після революції... очільником групи «лівої професури»... Розповідали, що коли Державін
звільнив з Університету аспірантку кафедри російської літератури Нікольську на тій підставі, що її
батько був відомим монархістом, керівник Нікольської В. М. Перетц надіслав ректорові
коротеньку записку: «Дорогий Миколо Севаст’яновичу, якась сволота звільнила з Університету
Нікольську, доньку Вашого товариша по Союзу руського народу. Сподіваюся, що Ви їй
допоможете». Нікольську поновили».
З РОТА СИПАВСЯ ІНІЙ, з інтерв’ю С. Гейченка А. Ларіонову
– Ви навчалися в перші роки після Жовтня... Щось було у вашому студентському житті
принципове відмітним, особливим?!
– Це були роки дивної відваги. Університет не опалювався, усі втомилися від громадянської війни, голоду. Але усі жадали нового життя. Я ніколи не забуду: видний професор Микола
Севаст’янович Державін читає лекції, а у нього іній сипався з рота, тому що в залі двадцять
градусів морозу...
А яке мовчання, яка тиша, яке натхнення!
І у викладача, і у всіх студентів. Як усі жадали знань, яке було високе почуття дяки, яка була
дружба, яке було товариство, яка була взаємодопомога тоді.
ТОВАРИША ВИРУЧАЙ, бувальщина
У свій черговий приїзд до Болгарії М. Державін дізнався, що Софійським народним судом на п’ять
років позбавлення волі засуджений відомий історик літератури і фольклорист Михайло Арнаудов
– за те, що він ...був міністром в останньому уряді Болгарії до 9 вересня 1945 р.
Російський учений негайно відправився до резиденції голови Ради міністрів Болгарії Георгія
Димитрова. Можна тільки здогадуватися про що під час цього рандеву йшлося, але вже
наступного дня М. Арнаудова не лише звільнили, але й надали можливість повернутися до
наукових досліджень.
