Діяльність видного російського етнографа і філолога Юрія Івановича Венеліна зіграла істотну
роль у підвищенні рівня національної самосвідомості болгарського народу. Ім’я вченого завжди
високо цінувалося і цінується в Болгарії. Наукові праці Юрія Венеліна, спрямовані на вивчення
історії і культури цієї країни пронизані щирим бажанням допомогти її національному і
культурному відродженню.
…Під час своєї експедиції вчений закликав болгар шукати древні пам’ятники слов’янської
писемності. …1837 року він пропонує збирати рукописи і грамоти болгарських царів, записувати
народні пісні, обряди, повір’я, звичаї, описувати національні костюми. У листі навіть зазначені
місця, де варто шукати ці грамоти (монастирі і старі міста).
І Васил Апрілов організовував цю роботу. Він розмножив і відправив лист Юрія Венеліна в різні
регіони Болгарії. У результаті були знайдені древні рукописи, грамоти і монети, котрі розкривали
славне минуле Болгарії і її духовну культуру.
… Болгари болісно перенесли втрату Юрія Венеліна. У зверненні до болгар Васил Апрілов
запропонував зібрати кошти для створення йому пам’ятника, а поет Пешаков написав оду
«Ридання», в якій високо оцінив діяльність Юрія Венеліна і її значення для Болгарії.
УПЕРШЕ ПЕРЕВИДАНО ДРУГИЙ ТОМ, з замітки П. Тулаєва «Повернення Юрія Венеліна»
Найвідоміша праця історика «Древні і нинішні болгари в політичному, народоописовому,
історичному і релігійному їх відношенні до росіян», за яку жителі Балкан, звільнені від
османського ярма, поставили Ю. І. Венеліну пам’ятник і прославили його як національного героя,
був виданий за життя автора.
А так званий другий том, присвячений переважно древній Словенії, хоча і був виданий незабаром
після смерті вченого, дотепер залишався без належної уваги. Це несправедливо!
У незвичайно сміливій для першої половини XIX століття книзі «Древні і нинішні словени» Ю. І.
Венелін зробив стільки відкриттів, що вони донині не вичерпані наукою. Він першим докладно
вивчив венетську проблему, показав зв’язок венетів-слов’ян з ретийцями і вандалами. Імперські
війни Рима на півночі показані Венелінім як поетапне завоювання Словенії.
Багато у книзі цікавих фактів про античну географію слов’ян і їхні письмена.
Так, є там і спірні факти, є і гіпотези, які вимагають додаткового пророблення, але творчий пошук
у науці краще, ніж застійні кліше в дусі «покликання варягів» чи «матері міст росіян».
Перше перевидання книги Ю. І. Венеліна «Древні і нинішні словени», виконано репринтом, аби
наочно показати оригінал з цитатами з першоджерел і унікальними виписками.
