ГІДНИЙ ЗВАННЯ ВЧЕНОГО, з оцінки діяльності Ю. Венеліна І. Франком
Ім’я Ю. Венеліна стоїть гідно обіч імен таких болгарських патріотів, як Любен Каравелов,
Раковський, брати Миладинови, Зоря, Стоянов.
ДОПОМІГ ВІДРОДИТИ НАЦІЮ, з оцінки діяльності Ю. Венеліна Л. Каравеловим
Дослідження вченого є святинею для кожної людини, у чиїх грудях б’ється серце дійсного
болгарина.
…Вони мають особливе значення не стільки для науки, скільки для Болгарії. У цій книзі відкрите
існування одного невідомого слов’янського племені – болгарського. Дослідження Юрія Івановича
Венеліна дуже допомогло моральному відродженню болгарської нації.
БОЛГАРСЬКИЙ ПАТРІОТ, з книги І. Огієнка «Коротка історія культурного життя
українського народу»
Я мушу тут згадати славного вкраїнця Юрка Гуця (Венелін), родом з Карпат. Він зацікавився
болгарами і все життя своє оддав цьому народові. Це Гуць написав першу історію болгарам («О
древнихъ и новыхъ болгарахъ» р. 1829), це він воскресив болгарський народ, це він відродив
національність їхню, що потроху гинула і забувала сама себе...
Гуць став болгарським патріотом і вдячна Болгарія збудувала монумент цьому славному
українцеві.
ВКАЗАВ НА ВИТОКИ, з розвідки Н. Григораш «Становлення літературознавчої болгаристики в
Україні в ХІХ ст.»
Серед фольклористичних студій Ю. Венеліна найгрунтовнішими були дослідження «Про джерела
народної поезії загалом і південноруської особливо» та «Про характер народних пісень у слов’ян
задунайських». Проаналізувавши значну кількість народнопоетичних та пісенних творів, Ю.
Венелін вказав на витоки такої визначальної особливості південнослов’янського фольклору, як
його героїзм.
…Ю. Венелін першим вказав на необхідність розгляду болгарської культури у
загальнослов’янському контексті.
…Ю. Венелін відзначив: 1) жодне зі слов’янських племен не мало стільки рукописів на своєму
наріччі, скільки болгари; 2) жоден з європейських народів не міг похвалитися такою значною
кількістю пам’яток старовини, написаних рідною мовою ще у ІХ ст.
Наголосивши на ранньому розквіті болгарської писемності, Ю. Венелін водночас був змушений
визнати згубний вплив на її подальший розвиток певних суспільно-політичних процесів –
міжусобних воєн, знищення культурних пам’яток у час чужоземного поневолення.
КНИГА СТАЛА СЕНСАЦІЄЮ, з статті Л. Кузьмичової «Болгарія під османським пануванням»
У 1829 році в Москві з’явився твір молодого вченого Юрія Венеліна «Древні і нинішні болгари в
політичному, народоописовому, історичному і релігійному їх відношенні до росіян». Книга ця
стала сенсацією і справила величезне враження на читаючу публіку. І не дивно, адже в ній
говорилося про велику цивілізацію, зовсім невідому росіянам. А між тим, як випливало з книги
Венеліна, середньовічне Болгарське царство було колись грізним суперником навіть могутньої
Візантії.
Важко повірити, що цей невеликий народ, фактично розчинений у турецькому середовищі і
більше відомий як «турецькі християни», був творцем найраннішої держави в слов’ян, що саме
болгари першими з слов’янських народів прийняли християнство. І, нарешті, що саме звідтіля
прийшли на Русь, яка тільки-но хрестилися, перекладені на слов’янську мову Біблія, Євангеліє й
інші богослужбові тексти.
НЕ ЗАБУВАВ І РІДНІ КАРПАТИ, з розвідки М. Дронова «Основоположник болгаристики»
Вважається, що Венелін – автор перших іноземних робіт з болгарської історії, літератури і
фольклору. …За словами відомого дослідника Івана Попа (Чехія), «незважаючи на недостатню
обґрунтованість, а часом і помилковість деяких тверджень і припущень Венеліна, його роботи
надзвичайно вплинули на болгаристику і слов’янознавство в цілому».
На думку Ф. Ф. Аристова, «Венелін створив основу для національного і політичного відродження
Болгарії». Саме тому заслуги вченого були відзначені не лише славістами, а й простими людьми.
Не забував Ю. І. Венелін і свої рідні Карпати. Його перу належать такі роботи, як «Кілька слів про
росіян угорських, а також одне слівце історичне про православну греко-східну церкву в
Угорщині», «Про піснелюбство слов’ян закарпатських», «Карпато-роські прислів’я».
НА ЙОГО СМЕРТЬ ПОЕТ ВІДГУКНУВСЯ ОДОЮ, з дослідження С. Рожкова «Вклад
російських вчених-гуманітаристів в розвиток