– Доповідайте обстановку, – звертається до мене.
– Я не можу доповідати, оскільки не знаю, де мої дивізії.
– Як не знаєте, адже ось у посередника нанесено.
– Їх там немає. А якщо вони там, то це означає, що мої командири дивізій виконують не мої, а
чиїсь інші накази.
– Як же це ви не можете примусити Ваших підлеглих виконувати Ваші накази?
– Своїх би я примусив, але посередники це не мої, а Ваші підлеглі.
– Розбестили підлеглих, обстановки не знаєте. Який же Ви командарм?
– Я-то командарм, однак Ваші підлеглі дозволяють собі не зважати на рішення командарма.
– Який Ви командарм, якщо на Ваші рішення не зважають. Я усуваю вас з посади.
– Не розумію! Тобто, я розумію, що Ви усунули мене з посади, проте не розумію, за що.
– Не розумієте? – зовсім вже грізно говорить він. – Ну, так я Вам поясню.
– Я цього саме й прошу.
– Потім поясню, – дещо знижує він тон і йде геть.
Свита з усіх боків накинулася на мене. На різні голоси вони галасували: «Що ви робите? Він
цього не любить».
– Я генерал, а не кухар, щоб його смаки вивчати.
Ця відповідь розійшлася з неймовірною швидкістю всіма сухопутними військами.
ПСИХІЧНО ЗДОРОВИЙ, з висновку ташкентської психіатричної експертизи
Ознак психічного захворювання в даний час не має, як не було їх в період споєння
інкримінованих йому злочинів. Осудний. Стаціонарного лікування не потребує.
СТРАЖДАЄ ІДЕЄЮ РЕФОРМАТОРСТВА, з висновку медичної експертизи московського
інституту ім. Сербського
Страждає на психічне захворювання у формі патологічного (паранояльного) розвитку особистості
з наявністю ідей реформаторства.
ІДЕОЛОГ ДЕМОКРАТИЧНОГО РУХУ, з донесення голови КДБ СРСР Ю. Андропова
Центральному Комітетові КПРС від 16 квітня 1969 р.
За участю синів виготовляв і розповсюджував листівки в Москві і Володимирі…
Встановив контакти з …антисуспільними елементами і незабаром став ідеологом так званого
«антисталінського демократичного руху». В наступні роки встановив зв’язок з представниками
кримських татар-»автономістів», окремими реакційно налаштованими церковниками і
українськими націоналістами, а також з антирадянськими організаціями на Заході.
Як противник радянського державного і суспільного ладу, Григоренко виступає з злісними
нападами на політику Комуністичної партії і Радянського уряду, наклепницьки відгукується про
керівних діячів Радянської держави, організує різні антисуспільні акції, гуртує навколо себе осіб з
шкідливими поглядами, займається виготовленням і розповсюдженням провокаційних документів,
систематично передає на Захід тенденційну інформацію…
МОЯ ВДЯЧНІСТЬ ЙДЕ ДАЛІ СИНІВСЬКОЇ, з листа А. Григоренка президентові України В.
Ющенкові
Як синові, мені безсумнівно приємно знати, що Батьківщина не забула мого батька, але моя
вдячність йде далі, ніж вдячність сина. Ваше рішення вшанувати пам’ять одного з найвідоміших у
світі українських патріотів, який дотримувався широких демократичних принципів, особливо
важливо й сучаснйй Україні, й всім колишнім пострадянським народам. Покійний генерал був і
залишається символом толерантності, символом істинного патріота, який не тільки не забуває про
біль свого народу, але так само безкорисливо відгукується на біль інших народів.
