КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Григоренко Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ГРИГОРЕНКО Петро Григорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Військовий, правозахисник, публіцист.

З селянської родини.

Народився 16 жовтня 1907 р. в с. Борисівці Таврійської губернії Російської імперії (нині –

Приморський район Запорізької області України).

Помер 21 лютого 1987 р. в м. Нью-Йорку (США).

Навчався в Харківському технологічному інституті (1928-1931), Московських військово-технічній

(1931-1932) та Військово-інженерній (1932-1934) академіях, закінчив Академію Генерального

штабу (1937-1939).

Був робітником (1923-1925), помічником машиніста (1925-1926) Донецького залізничного депо,

секретарем Селідовського сільського райкому комсомолу (1926-1927), секретарем комітету

комсомолу транспортного комбінату (1927-1929), начальником штабу окремого саперного

батальйону Західного особливого військового округу (1934-1936), командиром 52-го окремого

інженерного батальйону Мінського укріпрайону (1936-1937), офіцером Генштабу Далекосхідного

управління фронтової групи (1939), офіцером штабу 1-ї Окремої Червонопрапорної Далекосхідної

армії (1940-1941), командиром 18-ї окремої стрілецької бригади (1942-1943), заступником

начальника штабу 10-ї гвардійської армії (1943-1944), начальником штабу 8-ї стрілецької дивізії

(1944-1945), викладачем Військової академії ім. М. Фрунзе (1945-1961), начальником

оперативного відділу штабу 5-ї армії Далекосхідного військового округу (1962-1964),

вантажником овочевого магазину (1965-1969).

Учасник боїв на Халхін-Голі (1939), Другої світової війни (1943-1945).

Засновник антирадянської «Спілки боротьби за відродження ленінізму» (1963).

Член Московської Хельсінкської групи (1976).

Друкувався в газетах «Санді таймс», «Вашингтон пост», журналах «Посів», «Континент».

Як літератор дебютував навчальним посібником»Стрілецький полк в основних видах бою» (1945).

Потім настала черга памфлету «Лакейська правд» (1963), відкритого листа «Приховування

історичної правди – злочин перед народом!» (1967), звернення «До громадян Радянського союзу»

(1968), нарису «Про спеціальні психіатричні лікарні», «Заяви з приводу арешту Яхимовича І.»

(обидва – 1969).

Перу Г. також належить книга спогадів «В льоху можна зустріти лише щурів» (1981).

Всього наш земляк залишив після себе 83 військово-наукових дослідження.

З владою порозуміння не знаходив. Вперше заарештований був разом з трьома синами (1964).

Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР , за вироком якого кинутий до

Ленінградської спеціальної психіатричної лікарні (1964-1965).

Вдруге заарештований у Ташкенті, куди він прибув у ролі громадського захисника на процес над

кримськотатарськими підсудними (1969). Запроторений до Черняхівської спеціальної

психіатричної лікарні (1969-1973), 5-ї московської міської психіатричної лікарні (1973-1974).

Молодий київський лікар-психіатр С. Глузман на основі копій медичних документів, винесених з

лікарні адвокатом дисидента, зробив висновок про його повне психічне здоров’я, за що,

формально – з інших мотивів, був засуджений до семи років позбавлення волі і трьох років –

заслання (1972).

Г. посмертно удостоєний українського ордена «За мужність» 1-го ступеня (1997).

Його іменем названо проспект в м. Київ (1998), сквер в м. Сімферополь (2004).

Бронзовий бюст нашому земляку встановлено в м. Сімферополь (1999). На ньому напис: «Петру

Григоренко. 1907-1987. Гуманістові, правозахисникові, вірному другові кримських татар».

Про відомого правозахисника українська кіностудія «Контакт» зняла фільм «Генерал Григоренко»

(1999).

Верховна Рада України відмовилася офіційно відзначити 100-річчя з дня народження Г. (2006).

У свою чергу, Президент В. Ющенко доручив Кабінету Міністрів забезпечити організацію цього

святкування (2007).

Серед друзів та близьких знайомих Г. – О. Костерін, О. Солженіцин, В. Буковський, О.

Добровольський, А. Колмогоров, О. Тихий, Ю. Орлов, С. Калістратова, Л. Плющ, А. Берг, В.

Павлінчук, Г. Алтунян, І. Яхимович та ін.


***

В ЛЬОХУ ЗУСТРІНЕШ ЛИШЕ ЩУРІВ, з політичного кредо П. Григоренка

Влада, яка народилася в підпіллі і вийшла з нього, полюбляє в темряві творити свої чорні справи.

Ми ж прагнемо винести їх на світло, опромінити їх світлом правди.

Влада, прагнучи піти з-під світла, зображає наші дії, як нелегальні, підпільні, намагається загнати

нас в підпілля. Проте ми твердо знаємо, що в льоху можна зустріти лише щурів.