Грейд Луис (fb2)




ГРЕЙД (ГРАД) Луїс Ісакович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: англійський.

Медіамагнат, театральний антрепренер, кінопродюсер. Фундатор незалежного британського

телебачення (канал Ай-Ті-Ві, 1950); чемпіон світу з чарльстону (1926).

З міщанської родини. Справжнє прізвище – Виноградський Лев. Батько, Виноградський І., –

кравець; брати, Леслі Грейд та Бернард Дельфонт, – імпресаріо та менеджери ITC Entertainment,

The Beatles, шоу Jesus of Nazareth, The Muppet Show, EMI; племінник, Майкл Г., – голова

опікунської ради Бі-Бі-Сі (2004-2008).

Народився 25 грудня 1906 р. в с. Токмаці Бердянського повіту Таврійської губернії Російської

імперії (нині – районний центр Запорізької області України).

Помер 14 грудня 1998 р. в м. Лондоні (Англія).

Перший продюсер серіалу «Маппет-шоу» (1962).

Наш земляк також – продюсер художніх фільмів «Мадам Сайн» (1972), «Перевал Кассандри»

(1976), «Легіонери» (1977), «Вічний сон», «Кривава сутичка двох чоловіків із-за однієї вдови,

імовірно з політичних мотивів», «Осіння соната» (усі – 1978), «Втеча до Афіни» (1979), «Підняти

«Титанік» (1980), «Зелений лід», «Легенда про самотнього рейнджера» (обидва – 1981), «Дуель

пристрастей» (1992).

Стрічка І. Бергмана «Осіння соната» отримала «Оскара» (1979).

Для Ай-Ті-Ві британським парламентом офіційно встановлена 25-процентна квота на продукцію

незалежних продюсерів (1990).

Серед друзів та близьких знайомих Г. – І. Бергман, Д. Грін, У. Фрай, Д. Фроулі, Д. Барнс, М.

Старгер, Л. Вертмюллер, Д. Хенсон, Д. Лазер, А. Коломбо, Р. Вагнер, К. Понті, Д. Річардс, М.

Гіббс, Х. Бьорк, Л. Олів’є та ін.


***

ВОЛЯ НЕ ПРОДАЄТЬСЯ

, з професійного кредо Л. Грейда (Града)

Навіть за усе золото світу не можна продавати власну волю.

ЛОРД З ТОКМАКА, з радіопередачі С. Новгородцева «Грейд Лью»

Лорд Грейд отримав свій титул за заслуги перед мистецтвом. Свій шлях в ньому він починав з

бальних танців.

...Росією котилася хвиля єврейських погромів, і Виноградським довелося зніматися з насиджених

місць. У 1912 році вони прибули до Лондона, де вже поселилися родичі. Батько став за

прасувальну дошку, пізніше дослужився до механіка швейних машин.

Син, який став в Англії Луїсом, був на рідкість здібним. Він швидко освоїв англійську і багато

разів вигравав стипендії до коледжу, котрих йому зрештою не давали, оскільки він не був

англійським громадянином. Батько, до речі, так і помер без паспорта.

Але поки він був живий, Луїс допоміг йому відкрити вишивальну фабрику «Виноградський і син».

А ще він захоплювався танцями, вивчився краще за інших модний чарльстон, завоював перше

місце на світовому чемпіонаті. Тоді ж і змінив довге і незручне прізвище Виноградський на

коротке Град.

На дворі стояв 1926 рік. Через два роки Луїс поїхав на гастролі до паризького «Мулен-руж».

Французька газета «Парі-міді», описуючи його виступ, надрукувала прізвище на французький

зразок, з буквою «е» на кінці. Тож з Парижа наш герой повернувся Лу Грейдом.

Він привіз з собою купу вражень і контактів. Виявляється, в континентальній Європі безліч

артистів, яких можна з успіхом показати англійській публіці. Так Лу Грейд поступово перейшов в

театральні агенти.

Вести переговори з акторами і антрепренерами – справа непроста, ці люди слабке місце

відчувають миттєво. Вихід знайшла дружина, подарувавши Лу Грейду коробку дорогих сигар.

Пускаючи клуби ароматного диму, він міг тепер виходити на фінансовий поєдинок з ким завгодно.

Після багатьох років успішної діяльності, в 1950 році Лу Грейд зумів зібрати консорціум знайомих

по шоу-бізнесу і одержати ліцензію на новий телевізійний канал, поклавши початок незалежному

телебаченню у Великобританії.


БРИТАНСЬКА ТЕЛЕКОМПАНІЯ №1, з статті М. Озерова «Відповідальність і успіх»

Би-Бі-Сі – єдина державна телекомпанія в Англії, інші – приватні. Три ведучі: Ай-Ті-Ві, Четвертий

канал і П’ятий канал. Номер один з них – Ай-Ті-Ві, що розшифровується як «Індепендент

телевіжн» – «незалежне телебачення».

...Би-Бі-Сі і Ай-Ті-Ві – непримиренні суперники.

Прийоми боротьби відомі. Анонсуючи майбутні передачі, супротивники повторюють

найзахоплюючіші уривки з них. З 19.00 показують найвидовищніші програми.

Ай-Ті-Ві ось вже понад сорок років (!) починає вечірню програму з «Коронейшн-стріт» і крутить її

тричі на тиждень. Вигуки, п’яний сміх, шум розбитого посуду... Дія багатьох серій відбувається в

пивному барі. Жителі Коронейшн-стріт поспішають після роботи до пабу і просиджують там до

опівночі, перемиваючи кісточки один одному.

– Мері купила новий капелюшок! Звідки вона дістала гроші? – питає одна жінка іншу.

– Ха, ти що, Мері не знаєш! Кожен другий на нашій вулиці – її коханець. Але цікаво, хто зробив їй

подарунок?

Далі йде довге обговорення цієї животрепетної для «людини з вулиці» теми. А саме до нього

прагнуть максимально наблизитися такі передачі «легкого жанру». Їх, до