ГУМНИЦЬКИЙ Андрій Онуфрійович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Письменник. Псевдонім – Агапій Гончаренко. В чернецтві – Агапій (1853). Перший український
емігрант в США. Фундатор першої слов’янської друкарні на американському континенті (1867).
З родини священика.
Народився 19 (31) серпня 1832 р. в с. Кривому Сквирського повіту Київської губернії Російської
імперії (нині – Попільнянський район Житомирської області України).
Помер 23 квітня (6 травня) 1916 р. в м. Нью-Йорку (США). Похований на місцевому цвинтарі.
Закінчив Київські бурсу та духовну семінарію (1853).
Був ченцем Києво-Печерської лаври, секретарем митрополита Філарета, ієродияконом руської по-
сольської церкви в Афінах (1857-1859), працював метранпажем в лондонській типографі журналу
«Дзвін» (1860-1861), видавцем газет «Alaska Herald» (1868-1872), «Свобода» (1872-1873), низки
журналів, які виходили українською, англійською, російською мовами.
На шпальтах журналу «Дзвін» помістив некролог на смерть Т. Шевченко, якого величав «ворогом
тиранії будь-якого ґатунку», «борцем проти царя, чиновників, панства, свого та чужого».
На теренах російської імперії нашого земляка вважають «винятковим злочинцем» і обіцяють за
його арешт і депортацію (живим або мертвим) винагороду в п’ять тисяч рублів. За неблагонадій-
ність 1860 року (наступного – Святійший Синод позбавив Г. сану) його навіть везли до Москви,
однак по дорозі вдалося втекти.
Отримавши в Афоні сан ієрея, Г. виїздить до Бостона (1864).
Жив у Нью-Йорку, Сан-Франциско, де правив службу грецькою та церковнослов‘янською мовами.
Придбав в п’яти милях від містечка Гайвард обійстя, яке назвав «Україна», а на фронтоні
житлового будинку написав українською мовою єдине слово – «Свобода» (1873).
Підтримував тісні стосунки з українською радикальною партією.
Наш земляк. – автор перших публікації творів Т. Шевченко, а також матеріалів про нього в США.
Це була перша згадка про Кобзаря в англомовному світі і водночас перший переклад його творів
англійською мовою. Там же опублікував в оригіналі уривки з поеми «Кавказ», із послання «І
мертвим, і живим...», із поезії «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», які стали першими
публікаціями Шевченкових творів у Америці.
Серед творчих доробків Г. також перше видання «Стоглава» (1860), мемуари «Споминки А.
Гончаренка, українського козака-священика» (1894), русько-англійський розмовник.
Він редагував видання біблії арабською мовою.
В США випущена поштова марка з портретом нашого земляка.
Серед друзів та близьких знайомих Г. – Т. Шевченко, О. Герцен, С. Трубецькой, М. Павлик, М.
Огарьов, М. Куліш, М. Драгоманов, М. Бакунін, Гарібальді та ін.
***
ЗАРАДИ ПРОГРЕСУ,
з життєвого кредо А. Гумницького
Книгодрукування – єдиний шлях з’єднати нації заради загальної користі, заради прогресу людства.
НЕНЬКА ВОСКРЕСНЕ, МОВ ФЕНІКС, з життєвого кредо А Гумницького
Моя ненька Україна, мов Фенікс, воскресне на добро людям, на вічну правду і волю, незабаром
весь світ встане: згубити і великого, і малого, і ім’я московське – варварів-людоморів, з лиця
землі.
З цією вірою я в останній раз закрию мої очі і засну навіки.
ЧОМУ ТАКА НЕПРАВДА НА СВІТІ, зі спогадів Т. Данис
У паркані хвіртка, а на ній видніється напис великими літерами червоною фарбою «Україна». В
мене серце так і забилося: Україна в Каліфорнії!
А хтось зауважив:
– А на Україні – Московщина...
Входимо через хвіртку і тут бачимо будиночок, а над самими дверима напис синьо-жовтими
літерами «Свобода». Від зворушення мені в очах стали сльози.
Нас привітав пес Брисько, а потім вийшов з хати старець середнього росту з ціпком в руках, в
козацькій шапці на голові. На його похилені плечі спадало сріблисте волосся, наче пелюстки
відцвілого дерева. Його, глибоко в голову запалі очі, виявляли велику доброту. З-під сивої бороди
і вусів добродушно всміхалися в розмові його зморщені уста.
Тут мимоволі майнула думка:
– Чому така неправда на світі? Чому найкращі сини України розпорошені по світі, по закутках
чужих земель, а на своїй рідній – годуються зайди?
Ми розмовляли на дворі під деревом. Альбіна ( дружина) поставила чай на столик, а Гончаренко
наливав склянки й ставив перед нами. Коли вже все було готове, він сказав, що треба помолитися
