темпераменту, ніж серйозних роздумів та художніх задумів.
ТРИ ВІЙНИ, ТРИ ШЛЮБИ, ТРИ ВІРИ, з нарису S. Tsalykа «Українець Садик-паша»
Михайло Чайковський – особа унікальна і в той же час загадкова. Польський офіцер, французький
журналіст, комендант столиці Румунії, турецький генерал, талановитий український письменник, у
якого одну з сцен запозичив навіть Тарас Шевченко для поеми «Гайдамаки», – все це він. На його
повне неймовірних пригод життя припало... три війни, три шлюби і три віри.
У 1828 р. молодий поміщик одружився вперше на доньці полковника Карла Ружицького, і за
порадою тестя записався офіцером в польський полк, яким той командував. Проте незабаром цей
полк, серед інших, повстав, вимагаючи проголошення незалежності Польщі, котра перебувала тоді
у складі Російської імперії.
Побоюючись цілком реального арешту, Михайло був вимушений прийняти іслам і вступити на
турецьку військову службу під ім’ям Садик-паша. Тоді ж Чайковський одружився на доньці
професора математики з Вільнюса Андрія Снядецького.
...Греція запам’яталася ще й тим, що звідти він привіз третю свою дружину.
...68-річний відставний турецький генерал вибрав Київ – стародавню українську столицю. Тут він
в 1872 р. прийняв православ’я. Тут же народилася і його донька – до речі, хрещеним батьком
малятка став російський імператор Олександр ІІ.
Родина перебралася до маєтку Борки (Бірки) Кролевецького повіту Чернігівської губернії. Молода
гречанка-дружина мало піклувалася про 82-річного чоловіка. Її більше цікавив керуючий маєтком.
Старий ревнивець, дізнавшись про все, пішов з дому і оселився у свого приятеля, що мешкав в
сусідньому селі.
Але виявилось, що пересуди й кепкування наздогнали його і там. У ніч з 5 на 6 січня 1886 р., в
стані повного відчаю, Чайковський пустив собі кулю в скроню.
