ФЕДЕЦЬКИЙ Альфред Костянтинович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Фотограф, кінематографіст. Перший кінематографіст на теренах Російської імперії.
З дворянської родини. Батько, Федецький К., – театральний антрепренер.
Народився в 1857 р. в м. Житомирі Волинської губернії Російської імперії (нині –
адміністративний центр однойменної області України).
Помер 21 липня 1902 р. в м. Мінську Мінської губернії Російської імперії (нині – столиця
Республіки Білорусь). Похований на римо-католицькому цвинтарі м. Харків (нині – міський
цвинтар на вул. ім. Пушкіна).
Закінчив фотографічний інститут при Віденській академії мистецтв (1880).
Працював фотографом в київському фотоательє В. Висоцького (1880-1886), був господарем
власного фотоательє у м. Харків (1886-1902),
Володар двох золотих медалей Всесвітньої виставки в Брюсселі (1888; 1889), золотої медалі
Промислової виставки в Парижі, малої срібної медалі на IV Всеросійській ювілейній фотовиставці
в Москві (обидві – 1889), золотої медалі Всесвітньої академії наук (1890), золотої медалі Альфонса
III (1890), Всесвітньої Антверпенської виставки в Данії (1894).
Володар золотих медалей від короля Данії Христіана IX та від імператора Німеччини Вільгельма
II (обидві – 1889).
Всього наш земляк був удостоєний 12 золотих медалей.
Лауреат почесного диплома на Міжнародній фотографічній виставці в Парижі (1891).
Вшанований діамантовими каблучками Великим Князем Михайлом Миколайовичем (1892),
Олександром III (1894), Миколою II (1898).
Друкувався в журналі «Фотографічний огляд».
Зняв перші українські документальні стрічки (1896). Серед найвідоміших – «Джигітування козаків
1-го Оренбурзького козачого полку», «Відхід потяга від Харківської станції», «Хресний хід з
Куряжа до Харкова», «Народні гуляння на Кінній площі в Харкові».
Експериментував з кольоровою, рельєфною і рентгенівською фотографією, звукозаписом. Освоїв
методи нанесення фотозображення на тканину, шкіру, порцеляну.
Особисте життя сім’ї нашого земляка не було встелене трояндовими пелюстками: молодою
померла дружина Ф. (1892); він після своєї раптової смерті залишив сиротами трьох малолітніх
доньок, одна з яких, Марія, померла у 22-річному віці.
Серед друзів та близьких знайомих Ф. – М. Кропивницький, М. Садовський, М. Заньковецька, В.
Ситников, І. Кронштадський, М. Медведєв, П. Чайковський, М. Зембріх, С. Строєва-Сокольська,
Г. фон Варганех, В. Давидов, І. Айвазовський, І. Слатін, В. Висоцький, П. Клюге, Д. Голіцин, П.
Святополк-Мірський та ін.
***
МАЙБУТНЄ – ЗА КОЛЬОРОМ,
з професійного кредо А. Федецького
Останнім словом фотографічного мистецтва є в даний час кольорова фотографія.
МАЮ НАМІР ВІДКРИТИ ВЛАСНИЙ ЗАКЛАД, з супліки А. Федецького харківському
губернаторові від 6 березня 1886 р.
Понад шість років був керівником Придворного фотографа двору Її Імператорської Вищості
Великої Княгині Олександри Петрівни, під фірмою «В. Висоцький» в Києві і знав спеціально
фотографічну справу, і бажаю відкрити в Харкові власний фотографічний заклад. Маю честь
покірно просити Ваше Превосходительство, видати мені на відкриття названого закладу належний
дозвіл.
При цьому повідомляю, що дані про мою особу, благонадійність і взагалі які тільки виявляться
потрібними для задоволення цього клопотання, можуть бути зібрані за місцем мого проживання в
м. Києві, на Атінковій вулиці, в будинку № 11.
НІ В ЧОМУ КРАМОЛЬНОМУ НЕ ПОМІЧЕНИЙ, з характеристики київського губернатора на
А. Федецького від 27 квітня 1886 р.
За донесенням київського поліцмейстера, Альфред Костянтинович Федецький, який проживає в м.
Києві на Атінковій вулиці в будинку № 11... ні в чому негожому, як в етичному, так і політичному
плані, помічений не був.
ПЕРШОКЛАСНИЙ ФОТОГРАФ, з листа П. Чайковського І. Слатіну від 15 квітня 1893 р.
Я одержав зараз фотографії мої від Федецького. Він – першокласний фотограф; принаймні, я
кращого нічого не бачив.
Голубчику, потурбуйтеся виконати наступне доручення. Зайди до Федецького і попроси його
виконати для мене наступне замовлення: 1. Шість дюжин кабінетних фотографій (тих і ін.). 2.
Одну дюжину будуарних. 3. Два великі портрети. Чим скоріше він це зробить, тим краще.
ПАЛЬМА ПЕРШОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ДОКУМЕНТАЛІСТИЦІ, з кореспонденції М.
