КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Усанович Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

УСАНОВИЧ Михайло Ілліч


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-казахський.

Фізико-хімік. Автор узагальненої теорії кислот і основ (1938). У хімії існує науковий термін

«рівняння Усановича».

З міщанської родини.

Народився 16 червня 1894 р. в м. Житомирі Волинської губернії Російської імперії (нині –

адміністративний центр однойменної області України).

Помер 15 червня 1981 р. в м. Алма-Аті Казахської РСР СРСР (нині – м. Алмати Республіки

Казахстан). Похований на місцевому цвинтарі.

Закінчив фізико-математичний факультет Київського університету св. Володимира (1917).

Працював науковим співробітником хімічної лабораторії АН України (1919-1920), викладачем

Київського політехнічного інституту (1924-1929), Томського (1930-1934), Середньоазіатського

(1935-1944), Казахського (1944-1981) університетів.

Академік академії наук Казахської РСР (1962).

Заслужений діяч науки Казахської РСР.

Спеціалізувався з проблем розчинів.

Наш земляк розробив кількісну теорію розчинів; довів, що т. зв. аномальна електропровідність –

не виключення, а правило; спростував застосування закону розбавлення Оствальда до більшості

розчинів.

Встановив, що системи, в яких відбувається хімічна взаємодія, підкоряються законам ідеальних

розчинів лише за умови виразу складу через рівноважні концентрації.

У. – автор рівняння залежності неколігативних властивостей розчинів (щільність, в’язкість) від їх

складу.

Перу нашого земляка належать книги «Теорія кислот і основ» (1953), «Дослідження в області

розчинів і теорії кислот і основ» (1970).

Ім’я У. занесено до виданої в Берліні енциклопедії «Біографії великих хіміків».

Життю нашого земляка присвячено документальний фільм режисера В. Татенка за сценарієм Н.

Жармагамбетова «Хімік М. Усанович» із серії «Люди казахстанської науки» (2004).

Серед друзів та близьких знайомих У. – К. Мінбаєв, В. Вернадський, А. Бектуров, П.

Тартаковський, Р. Флід, Д. Сокольський, О. Тьомкін, Б. Беремжанов, Л. Корсунський та ін.


***

СУСПІЛЬСТВО НЕ ДОСКОНАЛЕ,

з життєвого кредо М. Усановича

Ось діалектика: живучи в суспільстві, страждаєш від його недоліків, проте без нього обійтися, ой,

як тяжко!


ДО ДІДЬКА, з наукового кредо М. Усановича

Ой, як було б добре, якби можна було займатися наукою. І як легко жилося б, якби від цього

відмовитися! Але до всіх чортів таке легке життя!


«КРАЩЕ КИНЬТЕ ЦЮ СПРАВУ», з запису М. Усановича в щоденнику 24 листопада 1951 р.

У середу 28-го роблю доповідь про метод моделей, який продовжує хвилювати Єфімова (секретар

партійної організації). Він мені якось сказав: «Ви читали статтю Кедрова в «Більшовику» про

теорію резонансу? Якщо Ваші моделі в такому ж роді, то краще кинемо цю справу і відмовимося

від цього методу, доки зверху не нагоріло?!


МАЛО ХТО ПРИГАДАЄ, з статті К. Кусаїнової «Немає кислот, немає основ!»

Запитайте хіміка, хто автор кислотно-основної теорії, і почуєте у відповідь прізвища Ареніуса,

Лоурі, Бренстеда, Л’юїса...

Мало хто пригадає Михайла Ілліча Усановича. А саме його узагальнена теорія кислот і основ

застосовується при теоретичній інтерпретації хімічних процесів.


«ЖЕБРАК ПРИЙШОВ БИТИ ТОБІ МОРДУ ТВОЇМ СИРОМ», зі спогадів Н. Кудрявцевої

«Черепична, 5»

Професор Михайло Ілліч Усанович працював на стику фізики і хімії, здається, все-таки ближче до

хімії. Був він по-панському ставним, визнавав єдино і лише розумову діяльність і від дружини

своїй Броніслави Наумівни, Бронечки вимагав повного побутового забезпечення. Бронечка була

пані палкою, заполошною, господинею невмілою і безперспективною. Чим нерідко заробляла

єхидне підструнчування свого високовченого і високоерудованого чоловіка.

Давали якось в кооперативі науковців сир. Не першої, зрозуміло, свіжості, точніше сказати, –

радикально зіпсований. Брали його, проте, охоче, бо після тривалої термічної обробки виходив

цілком їстівний плавлений сир. Щоправда, під час варива, всі, хто міг, з дому линяли – такий

крутий стояв аромат.

Піддавшись загальній пошесті, зварила сир і Бронечка. Зрозуміло, стояти біля каструлі і вдихати

неймовірне її не радувало. В результаті продукція підгоріла, смерділа ще крутіше, хоч і по-новому,

і була визнана неїстівною. Довелося брачок сунути якомусь жебракові, котрий забрів зовсім не на