КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Рихтер Святослав [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


РІХТЕР Святослав Теофілович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Піаніст.

З міщанської родини. Батько, Ріхтер Т., – органіст.

Народився 7 (20) березня 1915 р. в м. Житомирі Волинської губернії Російської імперії (нині –

адміністративний центр однойменної області України).

Помер 1 серпня 1997 р. на дачі в Підмосков’ї (РФ). Похований у м. Москві на Новодівочому

цвинтарі. Надгробок прикрашає фото юного музиканта в українській сорочці-вишиванці.

Закінчив Московську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського (1937-1947).

Працював концертмейстером Одеської філармонії (1933-1937).

Дійсний член Академії мистецтв.

Народний артист СРСР (1961).

Народний артист Російської Федерації (1955).

Почесний доктор Страсбурзького університету (1977).

Почесний доктор Оксфордського університету (1992).

Лауреат Державної премії СРСР (1950).

Лауреат Державної премії РРФСР (1987).

Лауреат Ленінської премії (1961).

Лауреат 1-ї премії Всесоюзного конкуру музикантів-виконавців (1945).

Герой Соціалістичної Праці (1975).

Серед спеціалістів і публіки відомий як віртуозний виконавець творів Л. Бетховена, В. Моцарта, Й. Баха, Ф. Шуберта, Й. Гайдна, К. Дебюссі, Ф. Ліста, І. Брамса, К. Шимановського, П.

Чайковського, Е. Гріга, А. Дворжака, М. Мусоргського, С. Рахманінова, С. Прокоф’єва, Д.

Шостаковича.

Всього за життя дав 3600 концентрів у 36 країнах світу (з них в Україні – 169); його репертуар

нараховував понад 27 тис. музичних творів.

Р. – автор драми «Дора», п’єс для фортепіано «Плетіння вінків», «Перед заходом сонця».

Особиста доля у нашого земляка була не простою. НКВСники розстріляли його батька (1941);

пізніше емігрувала на Захід мати, з якою чин зустрівся лише через багато років (1962).

Кінорежисер Б. Монсенжон зняв про нашого земляка фільм «Ріхтер нескорений», який

демонструвався в багатьох країнах.

90-річчя з дня народження Р. батьківщина відзначила виступом муніципального камерного хору м.

Кіровоград, фестивалем «Ріхтерфест-2005» в Одесі, низкою пам’ятних вечорів і Заключним

концертом фестивалю «Ріхтерфест-2005» у м. Києві (2005).

У м. Житомир пройшов VІІ Міжнародний фестиваль майстрів мистецтв імені Святослава Ріхтера

(2007).

Серед друзів та близьких знайомих Р. – В. Вербицький, С. Хіцунов, А. Вєдєрніков, В.

Чайковський, В. Чемберджі, Г. Нейгауз, С. Василенко, О. Брильова, Р. Баршай, Л. Гінзбург, Д.

Фішер-Діскау, С. Столерман, Н. Завалишина, Б. Монсенжон, Г. Софронович, Н. Журавльова та ін.


***

УСЕ ВИЙДЕ

, з творчого кредо С. Ріхтера

Якщо автор не відчуває твір як свій, значить, усе вийшло, чи це живопис, література, чи музика.


ШУБЕРТІВСЬКИЙ «БЛУКАЧ», з життєвого кредо С. Ріхтера

Шубертівський «Блукач», моя дороговказна зірка... Для людини на землі – це головна тема.


СПАВ ПІД РОЯЛЕМ, зі спогадів С. Ріхтера

Коли я приїхав до Москви, ...друзі ...привели мене в клас Нейгауза, аби він послухав мене.

Судячи з усього, я справив на нього сприятливе враження, тому що мене відразу ж прийняли до

консерваторії без іспиту і конкурсу, з тією, проте, умовою, що я вивчатиму всі обов’язкові

предмети. Заняття ці не мали нічого спільного з музикою, якась політико-філософська, абсолютно

чужа мені мішанина, яка підлягала надзвичайно строгим іспитам. Мені не хапало духу відвідувати

ці лекції, і в перший же рік мене двічі виключали з консерваторії.

Я повернувся до Одеси з твердим наміром не з’являтися більш в учбовому закладі, який мене не

влаштовує. Батькам я і словом не обмовився про те, що сталося. Але – о, жах! – вони одержали

листа від Нейгауза. Професор писав щось подібне до «Ти – мій кращий учень. Повернися». Лист

був пройнятий таким сердечним теплом, що він стало знаряддям мого порятунку. В ті роки

Нейгауз був ректором консерваторії. Звичайно ж, він влаштував так, що мене прийняли без всяких

формальностей, і він же згладив кути, які виникли із-за моєї поведінки.

...Є російська приказка: «Не май сто рублів, а май сто друзів». Вона не бреше. Куди б я не

прийшов, навіть в розпал війни, усюди знаходилася для мене картоплина на вечерю. Мене

абсолютно не турбувало, що я не мав притулку. Ночував у кого доведеться...У всіх мені було дуже

добре.

У Нейгаузів я спав під роялем.


ПОТЕРПАЮ ВІД МОСКОВСЬКОЇ ПОГОДИ, з листа С. Ріхтера Н. Вербицькій від 22 жовтня

1971 р.