ЧЕЛПАНОВ Георгій Іванович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Філософ, логік, психолог. Фундатор і перший директор першого Інституту експериментальної
психології на теренах Російської імперії (1914).
З міщанської родини.
Народився 16 (28) квітня 1862 р. в м. Маріуполі Катеринославської губернії Російської імперії
(нині – місто обласного підпорядкування Донецької області України).
Помер 13 лютого 1936 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).
Закінчив маріупольську Олександрівську гімназію (1882), історико-філологічний факультет
Новоросійського університету (1882-1887), стажувався в Німеччині (1897-1898).
Працював викладачем Московського (1890-1892; 1907-1923), Київського (1892-1896; 1898-1906)
університетів, директором інституту експериментальної психології ім. Л. Щукіної (1914-1923),
науковим співробітником Державної академії художніх наук (1928-1930).
Друкувався в журналах «Російська думка», «Питання психології і філософії», «Світ Божий»,
«Психологічний огляд».
Як вчений дебютував дисертацією «Проблема сприйняття простору в зв’язку з вченням
про апріорність і вродженість» (1896; 1904).
Потім настала черга наступних доробків: «Історія основних питань етики» (1897), «Про пам’ять і
мнемоніку», «Мозок і душа. Критика матеріалізму і нарис сучасних учень про душу» (обидва –
1900), «Про сучасні філософські напрямки» (1902), «Вступ до філософії» (1905), «Психологія»
(1909), «Психологія і школа» (1912), «Вступ до експериментальної психології» (1915),
«Об’єктивна психологія в Росії і Америці» (1925), «Психологія чи рефлексологія? Суперечливі
питання психології» (1926), «Спіноза і матеріалізм» (підсумки полеміки про марксизм
в психології) (1927).
Підручник з психології нашого земляка витримав 15 видань, підручник з логіки – 10, підручник з
філософії – 7.
Що стосується особистого життя, то у нашого земляк померли донька (1934) і онука (1935); був
розстріляний син (1935). Сам він, позбавлений права на професію, скінчив свої останні дні на
самоті.
В Росії заснована премія ім. Г. І. Челпанова (1995).
У м. Москва (РФ) проходять Міжнародні Челпановські читання.
Серед друзів та близьких знайомих Ч. – М. Грот, Л. Лопатін, Е. Дюбуа-Реймон, О. Леонтьєв, Е.
Геринг, П. Шеварьов, А. Смирнов, М. Добринін, М. Соколов, В. Екземплярський, Е. Кьоніг, К.
Корнілов, К. Штумпф, С. Щукін, В. Вундт та ін.
***
БЛИСКУЧЕ МАЙБУТТЯ,
з професійного кредо Г. Челпанова
У прикладної психології блискуче майбуття.
МАТЕРІЯ – ДУХОВНА, з книги Г. Челпанова «Вступ до філософії»
В основі дійсності лежить щось духовне, монади, які своїм з’єднанням дають все те, що існує: і
матеріальне і духовне.
...Існують різні види або ступені монад, одні більш здійсненні, інші менш здійсненні. Відповідно з
цим психічний світ одних монад відрізняється від психічного світу інших.
З погляду метафізичного, і матерія є щось складене з нематеріальних елементів, які ми можемо
визнати у відомому сенсі духовними.
ІДЕАЛІЗМ ЧИ ПОЗИТИВІЗМ, з статті Г. Челпанова в збірнику «Філософські дослідження»
(вип. 4 за 1907 р.)
Враження таке, буцімто перед суспільством виникло пекуче питання – де істина, в ідеалізмі чи в
позитивізмі? Але суспільство не готове дати відповідь. Ще не розорана та нива, на якій сім’я
ідеалізму могло б принести щедрі плоди. Цим скористається позитивізм, аби утримати за собою
панування.
ВРАЖАЮЧА ЧЕСНІСТЬ, з оцінки діяльності Г. Челпанова В. Зеньковським
Боровся з науковою легковажністю і поверховістю... з винятковою енергією. Він захищав інтереси
не тільки поглибленішого підходу до питань, але й інтереси філософії...
У духовному складі Г. І. Челпанова була взагалі вражаюча чесність... Ця чесність, ця духовна
правдивість з самим собою, не заважаючи його широті, його педагогічній дбайливості і увазі,
визначала його моральні погляди на конкретні проблеми життя.
Г. І. Челпанов був, звичайно, найперше філософом, а вже потім – психологом.
ПРИСТРАСНИЙ ПОЛЕМІСТ, з розвідки Л. Радзіховського «Г. І. Челпанов – фундатор
Психологічного інституту»
Київський період займає важливе місце в житті і роботі Г. І. Челпанова – в цей час він
сформувався як учений, викладач і організатор.
Загальна спрямованість зусиль Г. І. Челпанова вимальовувалася достатньо ясно: один з перших
професорів
