зупинявся, робив ривки, скидав газ, аби менше гуркотів двигун.
Зрештою гуркіт двигуна зовсім припинився. Припинили стрілянину і гармати. Противники
готувалися до останньої сутички.
Танк, прихований за кущами, стояв на місці з працюючим двигуном. Чорна хмара диму все
розтягувалася, утворюючи завісу. Гармата вистрілила трасуючим снарядом в центр останньої.
Цього і чекав відчайдушний танкіст – вони самі вказали своє місцезнаходження!
Т-34 стрімко вискочив з диму. Доки обслуга перезаряджала гармату, міняла установку прицілу, він
буквально підлетів по прямій. В той момент, коли навідник натискав на спуск, танк на повному
ході різко зупинився, снаряд розірвався в декількох метрах. Поєдинок закінчився, як і два
попередніх, – танк налетів і розплющив гармату разом з обслугою. Так закінчилося випробування
нових протитанкових систем на реальному Т-34.
...Танк попрямував уздовж полігону, на схід, у бік рідної землі. Гудеріан вийшов з бункера і
коротко кинув: «Пальне скоро кінчиться, узяти живим».
У населеному пункті під танк кинули протитанкову міну. Машина здригнулася і зупинилася.
Контуженого танкіста витягнули з люка, привели до тями і доставили на полігон.
Генерал підійшов до в’язня. Довго дивився на неголеного і виснаженого полоненого. І, можливо,
саме того дня гітлерівський броньовий бог особливо виразно зрозумів, що фашисти війну
програли.
