КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Филевский Павел [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


ФІЛЕВСЬКИЙ Павло Петрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Мемуарист, краєзнавець, педагог.

З дворянської родини.

Народився 6 (19) листопада 1856 р. в м. Бахмуті Харківської губернії Російської імперії (нині – м.

Артемівськ Донецької області України).

Помер 2 лютого 1951 р. в м. Таганрозі СРСР (нині – Ростовська область РФ). Похований на

місцевому цвинтарі. Могила збереглася.

Закінчив Таганрозьку чоловічу гімназію (1874), історико-філологічний факультет Харківського

університету (1881).

Працював викладачем в Таганрозьких чоловічій гімназії і Маріїнській жіночій гімназії, авіаційному технікумі, трудових школах.

Член Північнокавказького археологічного та історико-етнографічного товариства.

Кавалер орденів св. Ганни 2-го і 3-го степенів, двох орденів св. Станіслава, медалі на пам’ять про

царювання Олександра Ш.

Друкувався в газетах «Південний край», «Приазовський вісник».

Наш земляк – автор книг і брошур «Віночок до пам’ятника Петру Великому в Таганрозі»,

«Історичні розповіді й легенди», «До питання про відвідини О. С. Пушкіним Таганрога в 1820 р.»,

«Конспект історії людства, його діянь, думок і творчості. У 2-х частинах. Ч.1 Всесвітня

хронологія. Ч.2. Алфавіт», «Короткий нарис загальної і російської історіографії», «Кулжинське»,

«Нариси минулого Таганрозької Маріїнської жіночої гімназії», «На берегах Тамрінди»,

«Нахічевань і нахічеванці: (Зі спогадів про дитинство)».

Його перу також належать навчальні посібники: «Керівництво російської історії. Курс

систематичний», «Викладання історії. (Практичні поради). Підручник для педагогічного класу

жіночих гімназій».

Є серед доробків і поетичне «Ювілейне вітання місту Таганрог 1898 р.: (Вірші до 200-річчя

Таганрога)».

У рукописі залишилося дослідження «Сім’я Кукольників», яке нині зберігається у фондах

Таганрозького літературного музею-заповідника.

Проте головною працею Ф. небезпідставно вважається книга «Історія міста Таганрог» (1898), за

яку він отримав почесне звання першого літописця міста.

Ф. зазнав утисків з боку більшовицької влади. За те, що він давав приватні уроки, його

заарештовують і на три роки відправляють в заслання до Запоріжжя (1927).

Спеціальною постановою прокуратури Ростовської області за відсутністю складу злочину

потерпілого реабілітують (1993).

Нині ім’я нашого земляка занесено в «Енциклопедію Таганрога».

На його могилі встановлено надгробок (1995).

Вийшло репринтне перевидання «Історія міста Таганрог» (1996).

Серед друзів та близьких знайомих Ф. – А. Чехов, Д. Яворницький та ін.


***

З НАСОЛОДОЮ, з професійного кредо П. Філевського

Найголовніше в моїй діяльності було те, що, прослуживши вчителем 44 роки, я завжди йшов на

уроки із задоволенням, іноді просто з насолодою.


ЩЕ Й ПИСЬМЕННИК, з щоденника П. Філевського

27 квітня 1933 р.

О третій годині ночі з’явилися з обшуком з Державного Політичного Управління. Перерили все, узяли декілька листів і книжок й заарештували.

Мій допит тривав близько двох годин. Говорив про мою діяльність, про мої історичні праці, при

цьому вийняв з ящика мою «Історію Таганрога» і сказав: «Я прочитав вашу книгу».

В цей час увійшов до кімнати начальник Державного Управління і, побачивши мене, сказав:

– Ми знову з вами зустрілися.

Слідчий, передаючи йому «Історію Таганрога», сказав, що це праця Філевського, на що той, звертаючись до мене, сказав:

– А так ви не тільки капіталіст і монархіст, а ще і письменник.

ЗАТАВРУВАЛИ КУКОЛЬНИКА, з книги П. Філевського «Нариси минулого Таганрозької

Маріїнської жіночої гімназії»

Часто засуджуємо невдячних Росії іноземців. Проте коли сім’я Кукольника, вдячна Росії, котра

надала їй притулок, стала висловлювати своє захоплення Батьківщиною і …дивними моментами

російської історії, ми не повірили цій щирості й затаврували Кукольника клеймом кар’єриста.

Це – наклеп, і притому дурний, тому що обдарований Кукольник зовсім не шукав службового

вшанування.


В МОГИЛІ ПИСЬМЕННИКА ШУКАЛИ СКАРБИ, зі спогадів П. Філевського

15 квітня 1935 року. Великдень. Прийшли до мене Кирсанові, чоловік і дружина, Кислова Федосія

Максимівна, і я дізнався від них, що розорили могилу Кукольника навколишні жителі, думаючи, що в ній зариті скарби.

Не залишили