Седов Георгий (fb2)





СЄДОВ Георгій Якович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Гідрограф.

З робітничої родини. Батько, Сєдов Я., – рибалка.

Народився 23 квітня (5 травня) 1877 р. в с. Кривій Косі Катеринославської губернії Російської

імперії (нині – селище Сєдово Новоазовського району Донецької області України).

Помер 20 лютого (5 березня) 1914 р. в Арктиці (точне місце загибелі встановлено 1995 р.).

Похований на мисі Аук о. Рудольфа.

Закінчив церковнопарафіяльну школу, морехідні класи в Ростові-на-Дону, отримавши посвідчення

штурмана далекого плавання (1898), екстерном здав екзамени в Морському корпусі і став

поручиком (1901).

Ходив помічником капітана між Новоросійськом і Батумі (1899-1901), брав участь в

гідрографічній експедиції в Північній Льодовитий океан (1902-1903), під час російсько-японської

війни командував міноноскою в Амурській затоці (1904-1905), був помічником лоцмейстера

Миколаївської-на-Амурі фортеці (1906), досліджував Каспійське море, витоки річки Колими,

зимував на Новій Землі (все – 1908-1910), на приватні пожертвування організував експедицію на

санях до Північного полюсу (1912-1914).

З неї наш земляк, на жаль, не повернувся. Через непрохідні льоди, через те, що корабель раптово

сів на мілину, а потім – нестачу вугілля, полярники змушені були провести біля Нової Землі і

Землі Франца-Йосипа дві незаплановані зимівлі. В результаті С. захворів на цингу. І все ж на

трьох собачих запряжках в супроводі двох матросів вирушив до Північного полюсу. Проте

дістатися своєї мети не зміг – помер дорогою.

І все ж експедиція зібрала великий матеріал з океанографії, метеорології, земного магнетизму, а

також свідчення про геологічну будову відвіданих островів.

Ім’ям нашого земляка названі селище (колишня Крива Коса) і музей в Донецькій області, вулиці в

містах Макіївка Донецької області України, Москва і Новокузнецьк Кемеровської області РФ,

криголам, низку інших кораблів, дві затоки і пік на Новій Землі, льодовик і мис на Землі Франца-

Йосипа, архіпелаг в Карському морі, острів у Баренцовому морі, мис в Антарктиді.

У м. Ростов-на-Дону (РФ) вийшла книга Б. Ликошина «Георгій Сєдов» (1977).

З нагоди 130-річчя з дня народження С. російський барк «Сєдов» пройшов маршрутом

легендарного мореплавця (2006-2007).

Серед друзів та близьких знайомих С. – М. Павлов, М. Захаров, О. Варнек, Г. Линник, М. Пінегін, А. Пастушний, І. Зандер, М. Суворін та ін.


***

РОСІЮ ЧАТУЄ БІДА

, з політичного кредо Г. Сєдова

Усілякі ускладнення з великими державами Сходу не за горами і голосно і прозоро звучать про

нову біду.

БАТЬКО ПОЛТАВЧАНИН, зі спогадів Г. Сєдова

Батько мій був з міщан Полтавської губернії. В молодості, у пошуках заробітку, забрів в Донську

область, поселився там на хуторі Крива Коса і став працювати.

Семи років я вже став йому помічником, часто на каюку виходив з ним в море. Товаришів у мене

було багато, більшість – безграмотні, як і я, проте деякі вчилися і могли жваво читати папірці від

цукерок, які ми, траплялося, знаходили на вулиці. Як я заздрив їм! Було образливо, що хлопчики, яких я міг подолати однією рукою, уміють читати і писати, а я не вмів.

Захотілося і мені вчитися грамоті, однак батько і чути про це не хотів.

ДО ПІВНІЧНОГО ПОЛЮСУ ПЕРШИМИ ДІСТАНЕМОСЯ МИ, з заяви Г. Сєдова

Амундсен прагне за будь-яку ціну залишити честь відкриття і Північного полюсу за Норвегією.

Він хоче йти в 1913 році, а ми підемо цього року і доведемо усьому світові, що й росіяни* здатні

на цей подвиг.

* Україна в той час не мала самостійності і входила, так само як і її населення, до складу

Російської імперії.


ПОЖЕРТВУЮ ЖИТТЯМ, з доповідної записки Г. Сєдова

Російський народ повинен принести на цю національну справу невеликі гроші, а я віддаю своє

життя.


УСІ КУЛЬТУРНІ, ОКРІМ РОСІЯН, з рапорту Г. Сєдова начальникові Головного

гідрографічного управління

Піонерами в Північному Льодовитому океані були промисловці…, а пізніше – мандрівники з

науковою метою. …Плавали сюди з метою пошуку вільного морського шляху на Схід…

Людський розум… був зайнятий цим нелегким завданням, і вирішення його, незважаючи на

сувору могилу, яку мандрівники тут здебільшого знаходили, перетворилося на суцільне

акціональне змагання. Тут, окрім людської цікавості, головним стимулом стала, безумовно,

народна гордість і честь країни.

У цьому змаганні брали участь майже всі культурні держави і тільки не було росіян…


МАЛО ПІД СУД ВІДДАТИ, з листів Г. Сєдова дружині В. Сєдовій

Теплий одяг, сухарі, солонину, масло замовив. Для виготовлення цих запасів необхідно замовляти

тепер же. На все потрібні завдатки. Ось в цьому-то й затримка. З Тобольська маю телеграму:

«Готові доставити Архангельськ тридцять собак за три тисячі. Половину грошей висилайте

завдатку». Над цим теж голову сушу. В усякому разі,