ПЕРШИЙ ПЕРЕЛІТ З СТАНЦІЇ НА СТАНЦІЮ, з повідомлення «20 років тому на станцію
«Мир» стартував її перший екіпаж»на rian.ru
Рівно 20 років тому на російську станцію «Мир» стартувала перша експедиція – космонавти
Леонід Кизим і Володимир Соловйов.
Космічний човен «Союз Т-15M стартував з Байконуру 13 березня 1986 року, екіпаж прибув на
орбітальний комплекс через дві доби. В ході роботи космонавти на кораблі «Союз» здійснили
переліт на станцію «Салют-7», де виконали вихід у відкритий космос і наукову програму. Успішно
завершивши експерименти на цій станції, вони на «Союзі» повернулися назад на «Мир»,
захопивши з собою близько 350 кілограмів цінної наукової апаратури.
Легендарна російська станція «Мир» була зведена з орбіти і затоплена в Тихому Океані 23 березня
2001 року з міркувань безпеки.
НАКАЗАНО МОВЧАТИ, з статті «Про ангелів в ілюмінаторі», розміщеної в газеті «Агументи
тижня»
Літо 1984 р. 155-й день польоту екіпажу космічної орбітальної станції «Салют-7». Раптом її залило
гарячим оранжевим світлом. Воно було таким сильним, що на деякий час засліпив космонавтів.
Промайнула думка: це пожежа?
Командир корабля Олег Атьков і космонавти Володимир Соловйов та Леонід Кизим зв’язалися з
ЦУПом. Повідомили, що через ілюмінатор бачать «обличчя». Мовляв, біля космічного
човназависли... сім ангелів. У них людські тіла, і, крім того, крила. «Ангели» супроводжували
«Салют-7» майже 10 хвилин, а потім зникли. Космонавти вирішили, що на них знайшло тимчасове
запаморочення. Але на 167-й день польотуекіпаж поповнився Світланою Савицькою, Ігорем
Вовком і Володимиром Джанібековим. І знову космічна орбітальна станція плаває в яскравому
оранжевому світлі, і знову з’явияються сім ангелів. Кожен з якиїх розміром з... авіалайнер.
Космонавти доповіли, що знову бачили «усміхнених ангелів». Проте розповідати це після
повернення на Землю їм заборонили.
В РОСІЇ ВОНИ НІКОМУ НЕ ПОТРІБНІ, з кореспонденції Н. Ячменникової «Космонавт в
городі»
Ціна освоєння космосу надзвичайно висока. Мільйони доларів витрачаються не тільки на
створення унікальної техніки, але й на підготовку космонавтів. Найбільш, мабуть, «штучних»
фахівців. Кожний з «небожителів», що називається, на вагу золота. Проте земна доля у багатьох
складається парадоксально: вони покидаючи загін, опиняються «за бортом».
– Правда, що військового космонавта можуть відправити на пенсію, як тільки йому
виповниться 50 років?
Анатолій Березовий:
– Так, можуть. Свого часу міністр оборони Грачов заявив: нашій молодій Російській армії
п’ятдесятирічні полковники не потрібні. Дурість у найвищому ступені.
– У цивільних космонавтів ситуація така ж?
Володимир Джанібеков:
– З ними трохи інакше. Вони обмежені тільки вимогами стану здоров’я і загальним пенсійним
віком. Якщо проходиш медичну комісію і маєш сертифікат, то можеш перебувати у загоні
достатньо довго.
– А хто у американців «космічний рекордсмен» за віком?
Березовий:
– Перший космонавт Сполучених Штатів Джон Гленн, який в 39 років зробив три обороти
навколо Землі, а вдруге полетів вже в 77 років.
– Американці і тут вірізняються здоровим глуздом?
Джанібеков:
– Напевно.
– Зараз багато говорять про реорганізацію Центру підготовки космонавтів: не виключено,
що він буде перепідпорядкований Роскосмосу. Ваше ставлення до цього?
Березовий:
– На ім’я прем’єра відправлений лист за тридцятьма підписами провідних фахівців і космонавтів.
Я його бачив. У нім приводяться вагомі аргументи, навіщо центру треба залишити статус-кво.
Його зміна настільки ж безглузда, як і звільнення космонавтів в 50 років.
– Як складається доля космічних пенсіонерів?
Джанібеков:
– По-різному. Плакати ми не звикли, а лаятися не навчилися. Декого з першого, другого загонів
запросили на різні достатньо помітні громадські посади. Грошей за це, як правило, вони не
одержують, зате на видноті, миготять. Тому відчувають себе потрібними.
З останніх «пенсіонерів» декого взяли до комерційних структур, аби вони щось лобіювали. Але
гучних імен і великих доль я не бачу. Більше половини йдуть просто в нікуди.
– Але де ж державний підхід: фахівці, в яких вклали величезні суми, виявляються
