КИЗИМ Леонід Денисович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Льотчик-космонавт. Першим у світі разом з В. Соловйовим здійснив переліт з однієї орбітальної
станції («Мир») на іншу («Салют-7») і в зворотному напрямку та здійснив вісім виходів у
відкритий космос впродовж одного польоту (1986).
У Космосі провів 1 рік 9 днів 17 годин 57 хвилин 38 секунд. Поза космічними апаратами – 31
година 40 хвилин.
З родини залізничників.
Народився 5 серпня 1941 р. в м. Красний Лиман Донецької області СРСР (нині – Донецька область
України).
Помер 14 червня 2010 р. в м. Москва (РФ). Похований на Троєкуровському цвинтарі.
Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1958-1963), Московську
військово-повітряну академію ім. Ю. Гагаріна (1975), Московську військову академію
Генерального штабу Збройних Сил СРСР ім. К. Ворошилова (1987-1989).
Служив льотчиком 168 гвардійського авіаційного полку винищувачів-бомбардувальників 34
повітряної армії Закавказького військового округу (1963-1965), в загоні космонавтів (1965-1987), заступником начальника Головного центру командно-вимірювального комлексу Управління
начальника Космічних засобів Міністерства оборони СРСР (1989-1991), заступником
командуючого Військово-космічними силами РФ (1991-1993), начальником Санкт-Петербурзького
військово-космічного університету ім. О. Можайського (1993-2001).
Двічі Герой Радянського Союзу (1980; 1984).
Кавалер французького ордена Почесного легіону (1982), індійського ордена «Кірті Чакра» (1985), трьох радянських орденів Леніна (1980; 1984; 1986), Дружби народів (1996), Знак Пошани (1998).
Військовий льотчик 3-го класу (1963), 2-го класів (1972), льотчик-випробувач 3-го класу (1973), військовий льотчик 1-го класу (1974).
Льотчик-космонавт, космонавт 3-го класу (обидва – 1980), космонавт 1-го класу (1984).
Здійснив три космічні польоти (1980; 1984; 1986).
Під час першого на човні «Союз Т-3» екіпаж під його командуванням провів комплекс ремонтних
робіт на борту орбітальної станції «Салют-6», повязаних, в першу чергу, з системою
терморегуляції.
Під час другого на човні «Союз Т-10В» перейшов на орбітальну станцію «Салют-7», на якій
працював впродовж 237 днів. За цей час її екіпаж прийняв дві експедиції відвідин. Сам К. здійснив
шість виходів у відкритий космос, займаючись ремонтом паливних магістралей станції.
Повернувся на Землю на космічному човні «Союз Т-11».
Під час третього на човні «Союз Т-15» працював на борту орбітальних станцій «Салют-7» і
«Мир». Двічі виходив у відкритий космос для розгортання і випробування розсувної ферми.
Серед друзів та близьких знайомих К. – О. Макаров, Г. Стрекалов, В. Соловйов, В. Аксьонов, С.
Савицька, О. Атьков, К. Феоктістов, Ю. Малишев, Р. Шарми, В. Джанібеков, П. Бодрі, І. Вовк та
ін.
***
БЕРЕЖІМО ЗЕМЛЮ
, з життєвого кредо Л. Кизима
Земля неспішно розкриває себе людям, щоб цим сказати: «Бережіть мене, я – ваше Життя».
ТРИМАТИ УДАР, з професійного кредо Л. Кизима
Мене ніщо не може вибити з сідла.
КОСМІЧНЕ ЗВАРЮВАННЯ – ЗА ПАТОНОМ, з статті Л. Кизима «В ілюмінаторі – планета
таємниць»
«Цвяхом» програми другої експедиції був вихід у відкритий космос жінки і проведення
експерименту зі зварювання, різання, паяння і напилення металу. Першим космічним зварювачем
назвали В. Кубасова. У жовтні 1969 року разом з Г. Шоніним на кораблі «Союз-6» він випробував
різні методи зварювання за допомогою автоматичної установки «Вулкан», створеної в Інституті
електрозварювання імені Є. О. Патона.
Ми знали, що київськими ученими сконструйований новий універсальний ручний інструмент.До
його складу входила і портативна електроннопроменева установка, зовні схожа на пістолет
двостволки. За допомогою одного «дула» виконувалося напилення, а іншого – зварювання, різання
і паяння.
НАВІТЬ ТЕМПЕРАТУРА ТІЛА ПІДВИЩИЛАСЬ, зі спогадів Л. Кизима про перший вихід у
відкритий Космос
Перший вихід був найважчим за фізичним навантаженням. Про це можна можна робити висновки
хоча б за температурою тіла. Вона підвищилася до 37 градусів.
БАЖАННЯ ОДНЕ – ВИСПАТИСЯ, зі спогадів керівника польоту В. Рюміна про перший вихід у
відкритий Космос Л. Кизима і В. Соловйова
Робота у відкритому космосі дуже трудомістка, і після тривалого виходу втома особливо дає про
себе знати. Тому ніхто не здивувався в ЦУП, коли з орбіти прозвучали по земному буденні слова
космонавтів: