– Як немає? Адже коли це все здавали в РДАЛІ, був опис?
– Фонд Якова Черніхова сформований з двох сімейних архівів. Перший – Софії Дмитрівни
Черніхової, третьої дружини Якова Черніхова, який був нею проданий державі 1951 року.
Зокрема, науково-дослідні і педагогічні роботи, малюнки, графіка, фотографії, документи,
рукописи– всього 150 тек, це дуже великий об’єм.
Потім 1954 року Віра Черніхова – його донька від першого шлюбу– безоплатно передала в той же
архів 535 аркушів з основних архітектурно-графічних циклів. Тоді ж, в 1954 р., було укладено два
описи. Але це саме описи – без копій графічних матеріалів, тобто, каталогу, – де лише дуже стисло
позначено предмет зберігання...
– А які напрями пошуку?
– Поки, як ви знаєте, оголошено про те, що знайдено 274 роботи, зокрема, повернені доробки, які
були виставлені на аукціоні Christiès.
– Це ті, які повернув Олександр Вілков? 2 серпня він заявив на «Маяку»: «Я зняв з торгів на
Christiès дев’ять малюнків архітектора Черніхова. Біда в тому, що роботи саме з цього фонду не
були поаркушево позначені, що дозволило людям, які там працювали, а ми вже знаємо їх
прізвища, здійснювати підміни. Ми вийшли на здавальника малюнків, а потім на те, у кого він їх
купив. З’ясовано, що з 3 тис. одиниць фонду 80% – підміна».
– Це не зовсім вірно в деталях. Реально трапилося так, що 21 червня, коли я був в зарубіжному
відрядженні, мені зателефонував приятель, архітектор з Берліна. Він побачив на сайті Christiès роботи Якова Черніхова і хотів дізнатися, що це за речі.
Того ж дня Міжнародний архітектурний добродійний фонд ім. Якова Черніхова надіслав лист до
Christiès з пропозицією припинити торги до проведення експертизи.
