Струков Михаил (fb2)




СТРУКОВ Михайло Михайлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: американський.

Авіаконструктор, архітектор. Винахідник першого у світі важкого літального апарату

вертикального зльоту і посадки.

З дворянської родини. Батько, Струков М., – маршалок губернського дворянства.

Народився 29 січня 1883 р. в м. Катеринославі Російської імперії (нині – м. Дніпропетровськ,

адміністративний центр однойменної області України).

Помер 22 грудня 1973 р. у шпиталі Св. Френсіса в м. Трентоні (США). Похований на цвинтарі

Вудлаун.

Закінчив гімназію, кадетський корпус, будівельне відділення Київського політехнічного інституту

(1908).

Працював інженером-будівельником британської залізничної кампанії у Китаї (1921-1923),

інженером-техніком з обладнання одного з нью-йоркських універсальних магазинів (1923-1924),

архітектором (1925-1942), президентом (1943-1951), віце-президентом (1951-1953) фірми «Чейз

Ейркрафт Компані», президентом і головним конструктором компанії «Струков Ейркрафт

Корпорейшн» (1953-1963).

Учасник першої світової війни.

Кавалер ордена св. Георгія.

Розробив десантні планери XCG-14, XCG-14A, XCG-18A, CG-20, різноцільові літаки VC-122, C-

123, VC-134, ХС-123Д, УС-123Е, УС-134.

Автор проектів низки театральних будівель Нью-Йорка, Філадельфії, Пітсбурга.

Більшовицької влади не сприйняв. Під час громадянської війни воював на боці білих в Сибіру.

Емігрував спочатку до Китаю (1921), а потім – США (1923).

Серед друзів та близьких знайомих С. – Ф. Чейз, Е. Клінтон, В. Серединський, Е. Кайзер, П.

Протасов, М. Грегор та ін.


***

ВІД ПРОЕКТУ – ДО ЛІТАКА

, з професійного кредо М. Струкова

Від проекту – до планера, від планера – до літака.

МАЛЕНЬКА ФІРМА ВЕЛИКИХ АПАРАТІВ, з розвідки Л. Сухотеріної «Внесок у розвиток

авіації США вихідців з України в 30-х роках ХХ ст.»

В лютому 1943 р. була створена фірма «Чейз ейркрафт корпорейшн», названа ім’ям одного з

партнерів Струкова, власника фірми «Чейз бразерс кебінет мейкерз» Френка Чейза. Струков став

президентом і головним конструктором нової фірми.

В тому ж році авіація армії замовила два суцільні дерев’яні планери ХСG-14 («Х» означає

прототип) за 1,875 млн. USD. На фірмі він мав позначення МS-1. Перший політ планера відбувся 4

січня 1945 р. Він міг перевезти 16 піхотинців з повним озброєнням. Його модифікація, ХСG-14А,

що перевозила 24 чол., здійснила перший виліт 16 жовтня 1945 р.

В другій половині 1946 р. фірма отримала контракт на планер СG-18, який вважається першим в

світі суцільнометалевим планером.

Портфель замовлень фірми все ще складав не більше 5 млн. USD, але Струков почав розширяти

свою справу, наймаючи інженерів з військових заводів, що закривались, і звільнених офіцерів

авіації. На початку 1947 р. фірма перебазувалась в Уест-Трентон (Нью-Джерсі), зайнявши два

ангари і адміністративне приміщення на колишній базі авіації ВМФ на аеродромі Мерсер-Філд.

18 грудня 1947 р. ХСG-18А вперше піднявся в повітря на буксирі за літаком С-46 (його могли

буксувати й інші серійні транспортні літаки С-47, С-82). ХСG-18A пройшов випробування,

показав більш високі, ніж очікувалось, наслідки, вантажопідняття складало 3600 кг. Планер

отримав назву «Авіатрак» – «авіаваговоз». Це стало фірмовою назвою машин Струкова. Вона

з’явилась і на емблемі фірми (коло з білим силуетом планера і написом «Авіатрак Струкова» по

колу).

На нові вимоги Струков відреагував створенням літака УС-122, встановив на один СG-18А два

поршневих двигуни «Пратт енд Уітні» R-2000-11 потужністю 1100 к.с. 18 листопада 1948 р. УС-

122 здійснив перший політ під керівництвом Зауерса і шеф-пілота Елмера Клінтона.

Наступним поколінням машин Струкова стали планер ХСG-20 і літак ХС-123. Спочатку були

побудовані два планери, на один з яких встановили поршневі двигуни «Пратт енд Уітні» R–2800-

СВ-14 потужністю 2100 к.с. з трилопатевими пропелерами. Планер здійснив перший політ 26

квітня 1950 р., став, між іншим, найбільшим цільнометалевим планером у світі.

В кінці 40-х– на початку 50-х рр. «Чейз ейркрафт» вважалась квітучою невеликою фірмою. З

початку 1950 р. до початку 1951 р. чисельність персоналу фірми ще виросла з 1000 до 1200

чоловік. Влада штату Коннектикут навіть намагалась перевести її з Трентона у свій штат, в

Стратфорд, де був порожнім завод фірми «Чанс Воут». Але насправді становище фірми Струкова

було нелегким. Її обмежені виробничі потужності і фінансові ресурси не дозволяли конкурувати з

тогочасними гігантами авіаційного бізнесу. Малі фірми могли існувати тільки на ринку особистих

літаків і літаків бізнес-класу, тоді як «Чейз ейркрафт» опинилась у становищі малої фірми, що

вийшла на ринок з великим літаком.

10 травня 1951 р. 49 відсотків акцій «Чейз ейркрафт» були продані автомобільній компанії

«Кайзер-Фрейзер корпорейшн». Зауерс пояснює цю угоду натиском того генерала ВПС, що

виставив продаж акцій як обов’язкову умову великого контракту.

5 червня