КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Могилевский Феодосий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

серед них церковну агітацію.

На підставі цих даних 2 липня 1941 року Могилевський арештований.

Розслідуванням, що провадиться у справі, встановлено, що Могилевський, будучи вороже

налаштованим до Радянської влади, систематично в своєму оточенні проводив антирадянську

агітацію. Забезпечував єпископів західних областей України, Білорусії і Прибалтійських республік

...антирадянською наклепницькою інформацією про стан релігії в СРСР з метою виклику

незадоволеності серед віруючих.

У попередньому звинуваченні Могилевський винним себе визнав частково.

Постановою Особливої Наради при Народному Комісаріаті Внутрішніх Справ СРСР

Могилевського Феодосія (Миколу) Никифоровича, як соціально-небезпечного елемента, заслати

до Казахської РСР строком на 5 років, рахуючи термін з 27-го червня 1941 року.


ТЕЖ БЛАГОСЛОВЛЯВ, зі спогадів Н. Штауде

Якось зайшла у нас з владикою Миколою розмова про патріарха Тихона. Виявилось, що Владика

був на його похоронах в Москві весною 1925 року, коли і я була на цвинтарі Донського монастиря.

Віруючі, що зібралися тоді в незчисленній кількості в огорожі, поводилися так дисципліновано,

що я навіть змогла, перебуваючи в першому ряду біля доріжки, якою йшла похоронна процесія, у

момент пронесення труни Святителя звільнити руку з ланцюга і перехреститися: жодна людина

при цьому не поворухнулася, а могли б кинутися і зім’яти передні ряди. Однак всі розуміли, що

внаслідок цього сталася б катастрофа, оскільки десятки тисяч людей були замкнені усередині

огорожі.

А коли нас випускали потім невеликими партіями з воріт монастиря, на даху патріарших спокоїв

стояли єпископи і благословляли тих, хто виходив.

...Я пригадала цю картину і поділилася цим спогадом з Владикою. «Ось і я стояв тоді на даху і

благословляв богомольців, що виходили з воріт, – сказав він, з посмішкою подивившись на мене.


РІДНОЇ МОВИ НЕ ЗАБУВАВ, з «Житія преподобного Феодосія Могилевського»

Народившись в Україні, любив він згадувати свою «рідну мову». Благословляючи народ на

Літургії із словами: «Призри с небесе, Боже, и виждь, и посети виноград сей», іноді повторно

вимовляв цей вигук грецькою, а утретє – українською.