КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Лаппо-Данилевский Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">…Ідеї європейства виявилися у О. С. Лаппо-Данилевського й у викладанні. …Вважав, що шкільна

історія повинна бути науковою історією. В основу якої він поклав, головним чином, історію

Європи.

Початковим моментом були взяті «рід» і «плем’я», як якнайдавніші типи політичного спілкування.

Історик розглядав, з одного боку, доісторичну культуру Європи, з іншого, – сучасні прості типи

сімейного, родового і племінного життя. Далі він запропонував розглянути: «Войовничі держави

якнайдавнішого часу», «Феодальні держави в середні віки», «Національно-правові держави нового

часу», «Розвиток міжнародної загальноєвропейської цивілізації й розповсюдження її земною

кулею».

Таким чином, в запропонованому О. С. Лаппо-Данилевським плані розглядається стан всього

людства, на початку – в доісторичні часи, в кінці – під впливом загальноєвропейської цивілізації.


НЕ ПРАГНУВ ПОДОБАТИСЯ, з дослідження Н. Павловської «Вплив О. С. Лаппо-

Данилевського на формування світоглядних та наукових поглядів В. І. Веретенникова»

Дуже багатьом він імпонував, проте загальною симпатією не користувався та й зовсім її не

прагнув. При поверховому знайомстві він справляв враження холодної, замкнуто-недосяжної,

гордовитої людини.

Споглядальна, «кабінетна» натура (за власним висловом вченого) ставала діяльною й активною, коли він був зайнятий «професорською роботою».

…Зникали зовнішні мало симпатичні риси О. С. Лаппо-Данилевського – холодна стриманість,

відстороненість. Відкривалися не лише всі складні риси його натури, але і все її багатство.

…За свідченням сучасників, О. С. Лаппо-Данилевський вносив у наукову роботу глибоку щирість

та етичну настроєність. Цими рисами визначалась його роль як університетського викладача і

наукового діяча.

…Учитель і учень мали багато спільних рис: їх виплекало одне середовище, одна культура, дуже

схожі соціальні умови. Але головним була духовна спільність, налаштованість на одну хвилю –

спільність ідеалів, інтересів, поглядів. Обидва жили наукою, в ній знаходили сенс буття.