відповідають окремим джерелам, досить штучно зшитим разом.
…Хоча укладач «Синопсиса», як видно, зосередився на історії Київського князівства, однак, він
намагався зв’язати її з історією Москви і розглядав такий зв’язок, по суті, з погляду московської
політичної теорії.
КОЖЕН З НАС – УЧАСНИК СВІТОВОГО ПРОЦЕСУ, з «Зеленої книжки» О. Лаппо-
Данилевського
Під істиною я розумію логічну думку, думка строгу, неупереджену, безтурботну, але й безнадійну.
Під правдою я розумію не логічну думку, а етичне відчуття, те відчуття, завдяки якому …не
тільки розглядає своє життя, як суб’єктивне патологічне явище, не тільки підноситься до
об’єктивного його вивчення, а бере участь в навколишньому житті.
Людина, в зіставленні зі всесвітом, така нікчемність в просторі, про який і говорити нічого і
думати не варто. Проте якщо …розглядати себе, як атом, як частинку, бодай щонайменшу
частинку світової будівлі, як шерех, незначний звук в гармонії всесвіту, словом, якщо ми
поглянемо на себе, як на учасників світового життя, не людського тільки, а саме світового, – тоді
набудемо значення й станемо на своє місце. А тим часом, зайняти таке місце людина може лише
тоді, коли вона стане служителем початків істини й правди, коли підкорятиметься взаємодії цих
початків.
Ось чому для мене особливо дорогі ці два поняття.
СПРАВЖНІЙ ВЧЕНИЙ, зі спогадів В. Веретенникова
Не багато зрозумів я тоді на цій лекції! Одне було для мене ясно (не розумом, а скоріше якимсь
відчуттям я зрозумів це): переді мною був справжній вчений, і переді мною викладалася справжня
наука.
…Мало й дуже мало хто давав своїми лекціями стільки, скільки давав покійний вчитель!
ВИВЧАВ ВАШУ «МЕТОДОЛОГІЮ», з листа В. Веретенникова О. Лаппо-Данилевському від 3
лютого 1911 р.
Вчора й позавчора я з глибокою цікавістю вивчав по II-й частині «Методології» …Ваше
конструювання поняття про інтерпретацію, доповнюючи в думках читане тими роз’ясненнями, які
Ви мені робили, – якщо пам’ятаєте, – під час наших розмов на цю тему восени в Новгороді. Все це
здалося мені надзвичайно цікавим і новим за суттю (принаймні, ні Бернгейм, ні Ланглуа, ні
Фріман, ні інші, кого я знаю, нічого подібного не говорили).
Якби міг би до Вас зайти, то поділився б своїми деякими думками з цього приводу! Проте, на
жаль, це поки що неможливо!
ВІДКРИВ СВІТОВЕ ЦІЛЕ, з розвідки С. Погодіна «Російська і європейська філософія: шляхи
сходження»
Значний вплив на формування світогляду О. С. Лаппо-Данилевського мав позитивізм. Саме цей
новий європейський напрям у філософії, насамперед, позначився на трактування вченим змісту
історії.
…У науковому лексиконі О. С. Лаппо-Данилевського з’являється поняття «Світового цілого». Це
одне з понять в міркуваннях історика про об’єкт історичного пізнання. Для нього цей об’єкт –
всеєдине людство, яке розглядається як в еволюційному, так і в коекзтстенціальному просторі,
штучно виокремлюється ним з «світового цілого». Саме ж «світове ціле» не конструюється як
епістемологічна категорія (наприклад, як поняття суспільно-економічної формації в марксизмі).
О. С. Лаппо-Данилевський пише про сприйняття людською свідомістю «світового цілого» як про
єдино можливе: «історик уявляє дійсність у вигляді єдиного цілого». Таким чином, О. С. Лаппо-
Данилевський починає дослідження з аналізу не дослідження, а сприйняття дійсності суб’єктом
пізнання. Людській свідомості «тільки світове ціле, єдине і єдине уявляється повною мірою
дійсністю, кожна з частин якої лише штучно може бути виокремлена з реальної єдності для
наукового її розгляду».
Таким чином, «світове ціле» – це граничне поняття. Історик виокремлює об’єкт свого дослідження
– людство як частину «світового цілого», наділену свідомістю, яка впливає на «світове ціле».
Людство як колективний індивідуум «складається з індивідуумів, здатних спільно створювати
абсолютні цінності». Роздумуючи про напрям еволюції людства, О. С. Лаппо-Данилевський
дійшов висновку, що людство у міру об’єднання на основі усвідомлення абсолютних цінностей…
все більше стає «великою індивідуальністю». Усвідомлюючи і реалізовуючи систему абсолютних
цінностей, людство, з одного боку, стає все більш взаємозалежним, а з іншого, все більше впливає
на той універсум, частиною якого є.
