КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Котин Жозеф [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

радянський танк здатний на поєдинок з «Тигром», Котін відповісти не зміг.

Тому вже 4 січня 1943 року ДКО зобов’язав заводи №100 і №172 впродовж 25 днів розробити і

виготовити на базі важкого танка КВ-1С дослідний зразок самохідної артилерійської установки,

оснащеної 152-мм гаубицею МЛ-20.

25 січня, на 4 дні раніше зазначеного терміну, перший зразок самохідки було зібрано і він

пройшов заводські випробування.

Вперше нові бойові машини були використані на Курській дузі. Як згодом згадував сам

конструктор, 9 липня він розгорнув газету «Червона зірка» і миттєво побачив помітний заголовок:

«Тигри» горять!». Котін розповідав: «Виявилось, що, не зважаючи на дійсну потужність нових

важких танків, чутки, які розповсюджувались німцями про їх невразливість, відверто

перебільшені. «Тигрів» б’ють, «Тигри» горять, «Тигри» підбивають наші бронебійники, палять

наші артилеристи, вражають наші танкісти».

Майже тут же подзвонили з Москви. Нарком танкової промисловості В’ячеслав Олександрович

Малишев цікавився:

– Читав «Зірочку»? Сушиш, напевно, голову, як діють наші самоходи? Можу привітати –

проявили себе чудово. При прямому попаданні зносять башти з «Тигрів».

СУ-152 настільки чудово зарекомендували себе в боротьбі з «Тиграми» і «Пантерами» в битві на

Курській дузі, за що червоноармійці прозвали їх «звіробоями».


КОСМІЧНИЙ ВІЗОК, зі спогадів В. Федорова

Ми приїхали на Кіровський завод, щоб узгодити документацію на транспортний візок під

«місячну ракету» Янгеля. Зустрілися з головним конструктором Жозефом Котіним. Документацію

узгодили швидко, а Котін каже: «Ну, що це за робота для нашого КБ – візок робити? Ось якби у

вас була ракета тонн на тридцять, ми б зробили рухому ракетну установку».

Я сказав, що така ракета в нас є. «Передайте Михайлу Кузьмичу, що я хотів би працювати з ним

над цією темою».

Ідеї Котіна і Янгеля збіглися: почалася розробка першого у світі рухомого ракетного комплексу

РТ-20П с міжконтинентальною ракетою 8К99. Котін кілька разів прилітав у Плесецьк на північний

ракетний полігон, де відбувалися льотні випробовування нової ракетної зброї. Вага рухомої

установки із заправленою ракетою становила 78 тонн. Швидкість руху по шосе – до 40 км/год., по

бездоріжжю – 15 км/год. Запас ходу, за конструкцією танка, – 15 тис. км. Котіну було особливо

приємно: цей ракетний комплекс складали у його рідному місті Павлограді.


СМЕРТЬ ТОВАРИША-ЗЕМЛЯКА, з статті А. Самарського «Допоміг виграти війну»

На одному з КВ воював земляк Ж. Котіна, уродженець Синельниківського району Петро

Кирилович Кузьмук. Він – кадровий танкіст, був випробувачем танків спеціального

конструкторського бюро-2, очолюваного Котіним. Земляки, хоч і мали різні чини (Котін – генерал,

Кузьмук – ст. сержант) міцно дружили. Петро Кузьмук залишив записи про враження під час боїв

на Карельському перешийку. Генерал їх зберіг:

– Перше відчуття – незатишність. У танку – пекельний гуркіт, стріляє своя гармата, по броні

луплять фінські снаряди. Б’ють по башті, в лоб, в боки. Рухаємося до доту, а самі: проб’є чи не

проб’є? На щастя, жоден набій не взяв броню нашого КВ.

Кузьмук загинув пізніше – в 1942 році під Харковом. Була у нього можливість не йти на фронт –

мав «броню» від КБ Котіна, проте наполіг на своєму, скільки Жозеф Якович його не відмовляв.