КОТІН Жозеф Якович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.
Конструктор. Фундатор перших тяжких танків на теренах СРСР (1939); один з конструкторів
наймогутнішого танка 2-ої світової війни – ІС-2 з 122-міліметровою гарматою.
З робітничої родини. Батько, Котін Я., – слюсар парових млинів.
Народився 26 лютого (10 березня) 1908 р. в м. Павлограді Павлоградського повіту
Катеринославської губернії Російської імперії (нині – Дніпропетровська область України).
Помер 21 жовтня 1979 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на Новодівочому
цвинтарі.
Навчався на автомобільному факультеті Харківського політехнічного інституту (1927-1930),
закінчив ленінградську військово-технічну академію ім. Ф. Дзержинського (1932).
Працював слюсарем Харківського котельно-механічного заводу «Труд» (1924-1927),
Путилівського заводу (1928), інженером науково-дослідного відділу Військово-технічної академії
ім. Ф. Дзержинського (1932-1937), головним конструктором СКБ-2 Кіровського заводу (1937-
1941), СКБ-2 Челябінського Кіровського заводу, заступником наркома танкової промисловості
СРСР (1941-1943), начальником і головним конструктором дослідного заводу № 100 (1943-1968),
заступником міністра оборони СРСР (1968-1972).
Заслужений діяч науки і техніки Росії (1968).
Член науково-технічної ради Міністерства оборонної промисловості СРСР (1972-1979).
Лауреат Державної премії СРСР (1941; 1943; 1946; 1948).
Герой Соціалістичної Праці (1941).
Кавалер 14 орденів, серед яких і полководчі – Б. Хмельницького і О. Суворова.
Під керівництвом нашого земляка створено й запущено в серійне виробництво танки СМK і KB
(1939), КВ-8, KB-1С (1942), ІС-1, ІС-2 (1943), самохідні артилерійські установки СУ-152, ІСУ-152
(1943), ІСУ-122 (1944), плаваючий танк ПТ-76.
Після війни розробив серію важких танків Т-10, плаваючий танк ПТ-76, низку бронетранспортерів
різних модифікацій, дослідні танки з ракетним озброєнням, самохідні агрегати для тактичних,
оперативно-тактичних і стратегічних ракет («Марс», «Філін», «Планер», «Генератор-5», ракетні
комплекси Р-11М, Р-17, РТ-15, РТ-20П, «Темп-2С».
К. також сконструював трелювальний трактор КТ-12 (1948), потужний колісний трактор К-700
«Кіровець» (1963).
Один з піків Туркестанського хребта Тянь-Шаню зусиллями українських альпіністів названо
іменем К. На меморіальній дошці, встановленій на вершині, відлито слова: «Пік Котіна. Названий
на честь радянського конструктора танків, Героя Соціалістичної Праці, чотириразового лауреата
Державної премії СРСР Котіна Жозефа Яковича» (1986).
У краєзнавчому музеї Павлограда розгорнуто експозицію про життя й діяльність конструктора.
На Кіровському заводі (м. Санкт-Петербург, РФ) відкрито пам’ятник нашому землякові,
функціонує меморіальний музей.
Будинок в Челябінську (РФ), де жив конструктор, прикрашає меморіальна дошка.
Ім’я К. носять Санкт-Петербурзький машинобудівний технікум, вулиці в м. Санкт-Петербург,
Челябінськ, Новосибірськ, Тюмень (усі – РФ).
У Санкт-Петербурзі (РФ) вийшла книга про нього «Конструктор бойових машин» (1988).
Серед друзів та близьких знайомих К. – С. Корольов, В. Малишев, П. Кузьмук, М. Духов, К. і П.
Ворошилови, М. Кошкін, М. Янгель, П. Стефановський, І. Зальцман, М. Сінєв та ін.
***
БРУД – НЕ САЛО,
з життєвого кредо Ж. Котіна
Не боятися ніякої роботи: бруд – не сало, помив і відстало.
ЗАЛИШИЛИ В АКАДЕМІЇ, зі спогадів Ж. Котіна
Диплом в академії я захистив успішно, але минуло кілька днів, і раптом начальник факультету
повідомив, що призначено повторний захист. Виявляється, в академію приїхав командувач
Ленінградського військового округу Тухачевський, ознайомився з роботами слухачів, відібрав ті,
які його зацікавили, і вирішив особисто послухати, як ми захищатимемо свої проекти.
Мій другий захист виявився успішним. Мене залишили в академії і призначили військовим
інженером-конструктором науково-дослідного відділу.
РОБОТА – ЦІКАВА, з листа Ж. Котіна Н. Котіній-Поклоновій у грудні 1933 р.
Як тобі відомо, я працюю на об’єкті Т-35. Перший об’єкт уже випробовується, причому проходить
стадію генеральних випробувань: перевіряють роботу механізмів і виявляють конструктивні
недоліки зразка. Робота цікава, таких випробувань я ще не бачив.
Ти, люба, уяви собі «дредноут», що працює на вертикальних перепонах. Видовище колосальне.
Майже через день я в
