КОНОВАЛОВ Дмитро Петрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Хімік. Автор поняття «Активна поверхня», що мало визначне значення для розвитку теорії
гетерогенного каталізу і хімічної кінетики (1885); один з фундаторів хімічної теорії розчинів. В
хімії існують наукові терміни «Перший закон Коновалова», «Другий закон Коновалова» (1881-
1884), «Рівняння Оствальда – Коновалова» (1887).
З поміщицької родини.
Народився 10 (22) березня 1856 р. в с. Івашковому Верхньодніпровського повіту
Катеринославської губернії Російської імперії (нині – Верхньодніпровський район
Дніпропетровської області України).
Помер 6 січня 1929 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ).
Закінчив Катеринославську гімназію (1866-1873), Петербурзькі гірничий інститут (1873-1878) і
університет (1878-1880), стажувався в Страсбурзькому університеті (1880-1881).
Працював асистентом (1881-1886), викладачем Петербурзького університету (1886-1907),
директором департаменту (1907-1908), заступником міністра торгівлі і промисловості Російської
імперії (1908-1915), викладачем Петроградського технологічного інституту (1915-1918),
директором Катеринославського хіміко-енергетичного інституту (1918-1922), президентом
Головної палати мір та ваги в Ленінграді (1922-1929).
Дійсний член академії наук СРСР (1923).
Президент Російського фізико-хімічного товариства (1923-1924; 1927-1928).
Почесний член Лондонського хімічного товариства.
Спеціалізувався з проблем технічної хімії, гетерогенного каталізу, хімічної термодинаміки, теорії
гетерогенних рівноваг, співвідношення між теплотою горіння і будовою органічних сполук,
хімічної кінетики, теорії рідин, термохімії.
Наш земляк створив теорію пружності пару розчинів; заклав основи теорії переганяння рідких
сумішей (1886); сформулював уявлення про автокаталіз (1886-1888); вивів (на рік раніше Ф. В.
Оствальда) формулу для визначення швидкості автокатолітичних реакцій (1887);
експериментально обґрунтував ідеї про хімічну природу розчинів (1886-1900); розвинув уявлення
про критичне полягання в системах «рідина – рідина», вказавши області гомогенності і
розшарування (1900).
Результати досліджень К. лягли в основу багатьох розділів теорії хімічної технології – вчення про
тепло– і масопередавання, ректифікацію, змішання, дифузійні процеси в системах «рідина –
рідина» тощо.
Друкувався в журналах «Природа», «Журнал Російського фізико-хімічного товариства», «Журнал
Російського металургійного товариства».
Як вчений дебютував розвідкою «Про пряме нітрування жирних вуглеводнів» (1880).
Потім настала черга наступних доробків: «Про хлористий піросульфурін» (1883), «Про пружність
пари розчинів» (1884), «Роль контактних дій в явищах дисоціації» (1885), «Про теорію рідин»
(1886), «Про виникнення і розкладання ефірів» (1887-1888), «Про електропровідність розчинів»
(1892), «Промисловість Сполучених Штатів Північної Америки і сучасні прийоми хімічної
технології» (1894), «Про взаємодію тіл в розчині тощо», «Про каталітичну дію кислот» (1907),
«Матеріали і процеси хімічної технології» (1925).
Всього наш земляк залишив понад 150 наукових робіт.
Серед друзів та близьких знайомих К. – Д. Менделєєв, О. Бутлеров, Є. Бірон, М. Вревський, С.
Рогінський, Є. Федоров, І. Сєченов, О. Степанов, М. Меншуткін, П. Чебишев, А. Кундт, О. Байков, Л. Писаржевський та ін.
***
РОЗУМІТИ - НЕДОСТАТНЬО
, з професійного кредо Д. Коновалова
Хто не розуміє нічого, окрім хімії, той і її розуміє недостатньо.
ГОТОВИЙ ОЧОЛИТИ, з листа Д. Коновалова М. Єгорову від 24 січня 1922 р.
Милостивий государю Високошановний Миколо Михайловичу!
Я одержав і Ваші телеграми, і інші повідомлення про Палату мір і вагів, але мій у відповідь лист, очевидно, не дійшов до Вас. Як тоді, так і тепер я висловлюю свою готовність стати на чолі
установи, близької моєму серцю...
Ваш Д. Коновалов.
НАСИЧЕНА ПАРА, закони, які носять ім’я Д. Коновалова
Перший. В подвійній рідкій системі насичена пара відносно багатша тим компонентом, який у
чистому вигляді має нижчу температуру кипіння.
Другий. Максимуму чи мінімуму тиску пари подвійної рідкої системи відповідають рідина і пара
однакового якісного і кількісного складу.
ХІМІЧИТИ ТРЕБА УМІЮЧИ, з навчального посібника «Історія зародження і становлення
фізичної
