ГОЛДОВСЬКИЙ Овсій Михайлович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: радянсько-російський.
Учений, винахідник.
З міщанської родини. Батько, Голдовський М., – власник годинникової майстерні; донька, Голдовська М., – телекінодокументаліст; онук, Лівнєв С., – сценарист.
Народився 7 (20) січня 1903 р. к м. Нікополі Катеринославського повіту Катеринославської
губернії Російської імперії (нині – районний центр Дніпропетровської області України).
Помер 27 листопада 1971 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).
Закінчив Московський енергетичний інститут (1924).
Був викладачем Державного технікуму кінематографії (1924-1930), головним інженером
кінофабрики «Союзкіно» (1930-1932), викладачем Всесоюзного державного інституту
кінематографії (з 1930), науковим співробітником Всесоюзного науково-дослідного
кінофотоінституту (з 1932), головним інженером Комітету у справах кінематографії при РНК
СРСР (з 1937).
Почесний член Міжнародної спілки технічних асоціацій кінематографії
Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1947).
Перший лауреат міжнародної премії «Інтеркамера» (1969).
Спеціалізувався з проблем систем широкоекранного кінематографа, триплівкового панорамного
кінематографа, широкоформатної кіноапаратури для зйомок і демонстрації фільмів на 70-мм
кіноплівці, проектування залів для кінотеатрів.
Г. – автор книг «Світлотехніка кінозйомки» «Синхронізація в звуковому кіно і телевізії» (1933), (1944), «Проблеми кінопроекції» (1955), «Проблеми панорамного та широкоекранного
кінематографа» (1958), «Принципи широкоформатного кінематографа» (1962), «Основи
кінотехніки» (1965), «Нариси історії кінопроекційної техніки» (1969) «Кінопроекція в запитаннях і
відповідях» (1971).
Всього перу нашого земляка належить 75 книг і близько 200 наукових статей.
Життю і творчості нашого земляка присвячена документальна стрічка «Моснаукфільму» (1963).
Міжнародна спілка технічних асоціацій кінематографії заснувала премію імені Г. за найвидатніше
досягнення року в галузі кінотехніки (1974).
Будинок, в якому народився і виріс Г., зберігся, однак меморіальну дошку з нього поцупили.
Серед друзів та близьких знайомих Г. – С. Ейзенштейн, К. Чібісов, Л. Люм’єр та ін.
***
ВІЧНА БОРОТЬБА
, з життєвого кредо О. Голдовського
До обіду співробітник бореться з голодом, а після обіду – зі сном.
БИЛИ КРІЗЬ МОКРЕ ПРОСТИРАДЛО, з спогадів О. Голдовського
Я вже сидів у кабінеті слідчого, коли відчинилися двері й увели Шумяцького. Слідчий сказав:
– Краще зізнайтеся, подітися вам однаково нікуди.
Я просто не впізнав Шумяцького. Він був завжди такий міцний, сильний, упевнений у собі. І
раптом бачу його зломленого, згорбленого, з погаслим поглядом. Навіть не підняв на мене очей.
Його посадили напроти на стілець, він був у якихось світлих, майже білих чи то піжамних штанах, чи то кальсонах, перев’язаних на нозі, в черевиках без шнурків.
Коли він поклав ногу на ногу, я побачив, що шкіра в нього абсолютно біла. Мені все стало
зрозуміло. Його били через мокре простирадло: при цьому всі синці йдуть усередину. Сплутати
неможливо.
БУВ ЖИВОЮ, з статті Ю. Богомолова «Не останній з могікан»
У розвитку технології світового кіно Овсій Михайлович Голдовський зіграв приблизно ту ж роль, що й Сергій Михайлович Ейзенштейн у становленні кіно як мистецтва. ...І була в них одна спільна
справа – перша у світі кіношкола (ВГІК), яку вони разом створили, і в якій разом і до кінця своїх
днів викладали.
Ті зі студентів, хто не застав Овсія Михайловича у ВГІК, училися за його книгами, здавали
екзамени з конспектів його праць.
Він був серед тих, хто конструював перші вітчизняні установки звукового, кольорового й
стереоскопічного кіно, розробляв і втілював у життя технології панорамного, широкоекранного й
кругорамного кіно.
Мені пощастило: я його застав у ВГІК. Він тоді вже був легендою, живою і чарівною. ...Ми
відрізняли серед могікан Овсія Михайловича. Він, наскільки пам’ятається, не уявляв своєї
значущості для вітчизняної кінокультури. Це було видно з манери спілкування майстра зі
студентами – за всієї його іронічності, за всього його скептицизму в його погляді завжди мерехтіла
здорова людська цікавість.
КРАЩА ЗА ДИСНЕЇВСЬКУ, з інформації «Кругова кінопанорама» на krugorama.ya.ru В 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі в американському павільйоні