КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Брусенцов Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">речей в двозначних численнях пояснюється безуспішність всіх спроб адекватно відобразити в них

відношення змістовного проходження.


КОЛИ БУДЬ-ЯКА НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ – СВОБОДА, з памфлету М. Брусенцова «Блукання в

трьох соснах»

Філософи все ще не можуть домовитися про те, що ж означає слово інформація, проте практикам

вичерпна ясність, схоже, і не потрібна: адже невизначеність в якомусь сенсі свобода. Бог з нею, з

інформацією, практики створюють інформаційні системи, інформаційні технології (також до ладу

не визначивши, що це таке), і всі ми вже знаємо, що черговим етапом людської цивілізації буде

інформаційне суспільство. Втім, незрозуміло, чом би не віртуальне.

Подиву не буде, якщо в приведених словосполученнях замість «інформаційні» говорити

«комп’ютерні». Звичайно, не все інформаційне повинне бути комп’ютерним, але в сучасному

розумінні інформатизація – це не більше ніж комп’ютеризація, і слово інформатика в новому сенсі

уживається як синонім англомовного «computer science».

Однак інформатика повинна бути наукою про інформацію, тобто про відображення буття не лише

комп’ютерне, але всіляке – уявне, письмове і усне, алгебраїчне, графічне, таке, яке зображають,

виражають, наслідують, окарикатурюють тощо. Аристотель називав цю науку першою

філософією, розуміючи її як спосіб (органон) дослідження, що прокладає «шлях до витоків всіх

учень».

...Слова, якими в нашій мові відображені об’єкти реальності, Аристотель уподібнював рахунковим

камінчикам в тому сенсі, що за допомогою слів можна моделювати всілякі взаємозв’язки, подібно

до того як за допомогою камінчиків моделюються взаємозв’язки кількісні.

Тобто, у традиційного аналізу реальних ситуацій методом проб і помилок є «інформаційна

альтернатива» – відобразити дану ситуацію за допомогою слів і здійснювати необхідні

дослідження одержаного відображення методами Аристотелевого органону, тобто підмінити

фізичне моделювання інформаційним.


І ПОМИЛКИ СТАЮТЬ ЗАКОНАМИ, з статті М. Брусенцова «Формальна логіка і творчий

інтелект»

Відомо, що формальна логіка зовсім не в гарних стосунках із здоровим глуздом, бо вона

неадекватно відображає реальність. Вона займається не суттю буття, а лише формами

відображення суті, абстрагуючись від їх змісту, так що «формальна» означає «беззмістовна», якщо

не вбачати її вміст в самих формах. На думку Д. Гілберта і В. Акермана, така логіка «робить

можливим успішне осягнення проблем, перед якими принципово безсило чисто змістовне логічне

мислення».

Практична неспроможність завжди була актуальною проблемою логіки. Тепер же, в епоху

інформатизації, ця проблема придбала надзвичайне для нашого життя значення. І річ не стільки в

безуспішності спроб створити штучний інтелект, як в деградації природного, творчого інтелекту

людей, які привчаються і змушувані керуватися не здоровим глуздом, а правилами логіки, що

«успішно» й здійснюється.

Впродовж останнього сторіччя в результаті алгебраїзації логіки її парадокси виявилися з

безперечною очевидністю, проте, разом з тим, обумовлені ними помилки виявляються

нерозпізнаними і набирають сили повноправних законів і правил.

...Ясно, що логіка потребує невідкладного корінного удосконалення, оздоровлення. Проте

численні спроби вирішення цієї насущної проблеми не досягли мети.


ЧАС ПОКАЖЕ, з книги Б. Малиновського «Творець першого та єдиного в свiтовi трійкового

комп’ютера «Сетунь»

Перший рiк навчання вiн не стiльки вчився, скiльки спав, намагаючись сном i лiками перемогти

туберкульоз, що почався. І йому це вдалося! Коли здоров’я поправилося, вiн не лише надолужив

згаяне, але i став одним з найуспiшніших студентiв.

У 1953 р. пiсля закiнчення iнституту його направили на роботу до СКБ при Московському

унiверситетовi, а потiм до проблемної лабораторiї з розробки ЕОМ для використання в навчальних

закладах.

...Розбирали хиби iснуючих машин, прикидали систему команд i структуру (те, що тепер

називають архiтектурою), розглядали варiанти технiчної реалiзацiї, схиляючись до магнiтних

елементiв, оскiльки транзисторiв ще не було, лампи вiдразу виключили, а сердечники i дiоди

можна було дiстати й усе зробити самим. На одному з семiнарiв (23 квiтня 1956 р.) за участю

Соболєва задача створення малої ЕОМ була поставлена, сформульованi основнi технiчнi вимоги.

Керiвником i спочатку єдиним виконавцем розробки