прості. Вони встановили на модулі «Квант-2» наукове устаткування, призначене для проведення
досліджень спільно з фахівцями США, виконали унікальні монтажні операції по збірці 14-
метрової фермової конструкції «Софора».
Під час одного з виходів із-за відхилення в роботі систем життєзабезпечення скафандра у Анатолія
Арцебарського запітніло скло гермошлема. Сергію Крикальову довелося стати поводирем і
довести «незрячого» товариша до люка.
ПІСЛЯПОЛЬОТНИХ НЕ ВИСТАЧИЛО НАВІТЬ НА МОГОРИЧ, з інтерв’ю А.
Арцебарського О. Гейдор
– Анатолію Павловичу, спочатку космонавт на видноті – у нього є гроші, слава, шана. А коли йде
«на пенсію», як йому живеться?
– Хто вам сказав, що космонавт одержує великі гроші?
– А то ні! Ось скільки, наприклад, вам вручили за політ?
– Я працював в космосі під час розпаду Союзу. За цей час гроші знецінювалися кілька разів. Це
раніше на ті 15 тисяч рублів, які платили космонавтам за політ, можна було купити дві «Волги». А
коли я відлітав, одержаних грошей вистачило лише на те, щоб накрити стіл за стиковку в космосі.
Аби виставити колегам могорич за приземлення, довелося гроші позичати.
ОСТАННІЙ ГЕРОЙ, з статті Д. Солодовникова і В. Власко «Родом з України»
Деякі журналісти неетично називали і називають Леоніда Каденюка «першим українським
космонавтом» або «першим космонавтом України», постійно уникаючи слова «незалежної». Його
навіть намагалися порівнювати з Юрієм Гагаріним! І це при тому, що до нього в космосі побували
367 чоловік і 17 з них – родом з України! Про якого «українського Гагаріна» тут
говорити?
Природно, до Леоніда Кириловича Каденюка наші співвітчизники літали в космос на радянських і
російських човнах. Напевно, через це їх і не вважають українцями! На щастя, псевдопатріоти
історію змінити не можуть, тому першим українським космонавтом залишається Павло Попович!
Між іншим, у 80-90-і роки минулого сторіччя космонавти з України літали так часто, що їх
порядкові номери іноді йдуть один за другим. Наприклад, якщо Зміїв може пишатися 58-м
радянським космонавтом Ігорем Вовком, то Харків – 59-м радянським космонавтом Володимиром
Васютіним, а Горлівка і весь Донбас – 60-м радянським космонавтом Олександром Волковим.
У вересні 1984 року Володимира Васютіна призначили командиром основного екіпажу човна
«Союз Т-13» і орбітальної станції «Салют-7». Бортінженером став Віктор Савіних, а космонавтом-
дослідником – Олександр Волков. Це був другий і останній випадок в історії космонавтики, коли в
екіпаж корабля входили два вихованці одного учбового закладу. Причому вперше стартували не
лише випускники одного училища, але й кращі друзі, адже Волков навіть був свідком на весіллі
Васютіна!
2 жовтня 1991 року Волков, Аубакіров і Фібек стартували на кораблі «Союз ТМ-13» з космодрому
Байконур. Через тиждень австрієць і казах повернулися на Землю на кораблі «Союз ТМ-12» з
командиром попереднього екіпажу А. П. Арцебарським. У результаті Аубакіров став останнім
радянським і першим казахським космонавтом, а Арцебарський останнім космонавтом – Героєм
Радянського Союзу!
ЯК НЕ РАХУЙ, з повідомлення агенції For Um «Новий космічний рекорд… поступається своєму
попереднику»
Тринадцятий екіпаж Міжнародної космічної станції (МКС) поставив рекорд за тривалістю виходу
у відкритий Космос.
– Вихід в космос екіпажу у складі Павла Виноградова і Джеффрі Уїльямса становить 6 годин 31
хвилину, – повідомив прес-секретар «Роскосмосу» Ігор Панарін.
І додав:
– З російської станції «Мир» проводилися виходи і більшої тривалості.
Справді, найдовше у Космосі пропрацював Володимир Соловйов і Олександр Баландін – 7 годин
(1990). Лише на 11 хвилин «відстали» від них Анатолій Арцебарський і Сергій Крикальов (1991).
Третю сходинку з часом 6 годин 54 хвилини займають Володимир Стрекалов і Володимир
Дєжуров (1995).
Як уточнили в підмосковному ЦУПі, у партнерів по МКС – США і Росії існують дві різні системи
підрахунку часу тривалості роботи у відкритому космічному просторі. На відміну від американців,
у яких час роботи у відкритому космосі вважається від переходу на автономне живлення
скафандрів, у Росії завжди було прийнято вважати «точкою відліку» початком роботи у
відкритому Космосі час відкриття вихідного люка.
ЗОРЯНЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ, з кореспонденції М. Касьяненка «Твори на космічну