КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Арцебарский Анатолий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

космічний

прості. Вони встановили на модулі «Квант-2» наукове устаткування, призначене для проведення

досліджень спільно з фахівцями США, виконали унікальні монтажні операції по збірці 14-

метрової фермової конструкції «Софора».

Під час одного з виходів із-за відхилення в роботі систем життєзабезпечення скафандра у Анатолія

Арцебарського запітніло скло гермошлема. Сергію Крикальову довелося стати поводирем і

довести «незрячого» товариша до люка.


ПІСЛЯПОЛЬОТНИХ НЕ ВИСТАЧИЛО НАВІТЬ НА МОГОРИЧ, з інтерв’ю А.

Арцебарського О. Гейдор

– Анатолію Павловичу, спочатку космонавт на видноті – у нього є гроші, слава, шана. А коли йде

«на пенсію», як йому живеться?

– Хто вам сказав, що космонавт одержує великі гроші?

– А то ні! Ось скільки, наприклад, вам вручили за політ?

– Я працював в космосі під час розпаду Союзу. За цей час гроші знецінювалися кілька разів. Це

раніше на ті 15 тисяч рублів, які платили космонавтам за політ, можна було купити дві «Волги». А

коли я відлітав, одержаних грошей вистачило лише на те, щоб накрити стіл за стиковку в космосі.

Аби виставити колегам могорич за приземлення, довелося гроші позичати.


ОСТАННІЙ ГЕРОЙ, з статті Д. Солодовникова і В. Власко «Родом з України»

Деякі журналісти неетично називали і називають Леоніда Каденюка «першим українським

космонавтом» або «першим космонавтом України», постійно уникаючи слова «незалежної». Його

навіть намагалися порівнювати з Юрієм Гагаріним! І це при тому, що до нього в космосі побували

367 чоловік і 17 з них – родом з України! Про якого «українського Гагаріна» тут

говорити?

Природно, до Леоніда Кириловича Каденюка наші співвітчизники літали в космос на радянських і

російських човнах. Напевно, через це їх і не вважають українцями! На щастя, псевдопатріоти

історію змінити не можуть, тому першим українським космонавтом залишається Павло Попович!

Між іншим, у 80-90-і роки минулого сторіччя космонавти з України літали так часто, що їх

порядкові номери іноді йдуть один за другим. Наприклад, якщо Зміїв може пишатися 58-м

радянським космонавтом Ігорем Вовком, то Харків – 59-м радянським космонавтом Володимиром

Васютіним, а Горлівка і весь Донбас – 60-м радянським космонавтом Олександром Волковим.

У вересні 1984 року Володимира Васютіна призначили командиром основного екіпажу човна

«Союз Т-13» і орбітальної станції «Салют-7». Бортінженером став Віктор Савіних, а космонавтом-

дослідником – Олександр Волков. Це був другий і останній випадок в історії космонавтики, коли в

екіпаж корабля входили два вихованці одного учбового закладу. Причому вперше стартували не

лише випускники одного училища, але й кращі друзі, адже Волков навіть був свідком на весіллі

Васютіна!

2 жовтня 1991 року Волков, Аубакіров і Фібек стартували на кораблі «Союз ТМ-13» з космодрому

Байконур. Через тиждень австрієць і казах повернулися на Землю на кораблі «Союз ТМ-12» з

командиром попереднього екіпажу А. П. Арцебарським. У результаті Аубакіров став останнім

радянським і першим казахським космонавтом, а Арцебарський останнім космонавтом – Героєм

Радянського Союзу!


ЯК НЕ РАХУЙ, з повідомлення агенції For Um «Новий космічний рекорд… поступається своєму

попереднику»

Тринадцятий екіпаж Міжнародної космічної станції (МКС) поставив рекорд за тривалістю виходу

у відкритий Космос.

– Вихід в космос екіпажу у складі Павла Виноградова і Джеффрі Уїльямса становить 6 годин 31

хвилину, – повідомив прес-секретар «Роскосмосу» Ігор Панарін.

І додав:

– З російської станції «Мир» проводилися виходи і більшої тривалості.

Справді, найдовше у Космосі пропрацював Володимир Соловйов і Олександр Баландін – 7 годин

(1990). Лише на 11 хвилин «відстали» від них Анатолій Арцебарський і Сергій Крикальов (1991).

Третю сходинку з часом 6 годин 54 хвилини займають Володимир Стрекалов і Володимир

Дєжуров (1995).

Як уточнили в підмосковному ЦУПі, у партнерів по МКС – США і Росії існують дві різні системи

підрахунку часу тривалості роботи у відкритому космічному просторі. На відміну від американців,

у яких час роботи у відкритому космосі вважається від переходу на автономне живлення

скафандрів, у Росії завжди було прийнято вважати «точкою відліку» початком роботи у

відкритому Космосі час відкриття вихідного люка.


ЗОРЯНЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ, з кореспонденції М. Касьяненка «Твори на космічну