Крушевский Николай (fb2)




КРУШЕВСЬКИЙ Микола В’ячеславович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польсько-російський.

Філолог. Фундатор структурної лінгвістики. У мовознастві існує науковий термін «класифікація

Крушевського».

З поміщицької родини.

Народився 6 (18) грудня 1851 р. в м. Луцьку Луцького повіту Волинської губернії Російської

імперії (нині – адміністративний центр Волинської області України).

Помер 31 жовтня (12 листопада) 1887 р. в м. Казані Російської імперії (нині – столиця Республіки

Татарстан РФ).

Навчався в Луцькому дворянському повітовому училищі і Холмській гімназії (1967-1871),

закінчив історико-філологічний факультет Варшавського університету (1871-1875).

Працював учителем Троїцької гімназії (1875-1878), викладачем Казанського університету (1880-

1886).

Друкувався в журналах «Російський філологічний вісник», «Internationale Zeitschrift fur allgemeine

Sprachforschung», «Вісті Варшавського імператорського університету», «Наукові нотатки

Казанського університету».

Як вчений дебютував дослідженням «Замовляння як різновид російської народної поезії» (1876).

Потім настала черга наступних доробків: «Про аналогію і народну етимологію», «Спостереження

над деякими фонетичними явищами, пов’язаними з акцентуацією» (обидва – 1879), «Предмет,

поділ і метод науки про мову», «Лінгвістичні замітки» (обидва – 1880), «До питання про гуну.

Дослідження в галузі старослов’янського вокалізму» (1881), «Нарис науки про мову» (1883),

«Французька граматика» (1891), «Нариси з мовознавства. Антропофоніка» (1893), «Найважливіші

дані фонетики романських мов» (1894), «Найважливіші дані фонетики романських мов» (обидва –

1894).

Наш земляк першим в світовій науці передбачив ідеї фонології і дав класифікацію чергувань,

відмежувавши фонетично обумовлені від фонетично не обумовлених.

Після сторічного забуття у Москві вийшла книга К. «Вибрані праці з мовознавства» (1998).

Серед друзів та близьких знайомих К. – М. Колосов, І. Бодуен де Куртене, О. Олександров, Ф. де

Соссюр, П. Владимиров, В. Радлов, В. Бехтерєв, С. Булич, В. Богородицький та ін.


***

АРХЕОЛОГІЯ МОВИ

, з творчого кредо М. Крушевського

Мова має власну археологію.


НЕ ВИСТАЧАЄ ЧАСУ І ЗДОРОВ’Я, з передмови М. Крушевського до книги «Нарис науки про

мову»

Читач, який уміє цінувати узагальнення саме по собі і пам’ятає, що не всякий настільки щасливий,

аби розпоряджатися своїм часом і мати достатньо фізичних сил для тривалої і копіткої обробки

частковостей, – такий читач, сподіваюся, поставиться поблажливо до численних недоліків моєї

книги.


ВІЧНЕ ТВОРЕННЯ НОВОГО, з книги М. Крушевського «Нарис науки про мову»

Наша пропозиція є субститутом не однієї думки, а цілої групи думок; вона є підсумком цієї групи і

разом з тим – лише приблизним, оскільки сама група не є місцем постійним, строго визначеним, а

коливається і невизначена.

...Засвоєння і вживання мови було б неможливим, якби вона уособлювала масу розрізнених слів.

Слова зв’язані одне з іншим безпосередньо: 1) асоціацією за схожістю і 2) асоціацією за

суміжністю. Звідси з’являються гнізда або системи і ряди слів. Асоціації схожості роблять

можливою творчість у мові.

...Ми не можемо сказати, що слово «вовчий» має таку форму лише тому, що воно постійно

відтворюється; воно відтворюється, але відтворюється за зразком своїх структурних, а не

матеріальних родичів. Отже, тільки те, що засноване на одному відтворенні, тільки ті форми, які

пам’ятаються як окремий теоретичний компонент форми – самі собою чи входивши до складу

рядів – стоять поза мовною системою.

I. Мова змінюється завдяки складності і невизначеності своїх елементів: звуків, морфологічних

частин і слів.

II. Безмежність цієї змінності пояснюється символічно характером слова.

III. Мовні елементи: звуки, морфологічні частини і слова не тільки змінюються, а й теж зникають.

Тому мова, шляхом переінтеграції наявного матеріалу, вічно створює нову.

IV. Закони асоціації однаково важливі для розуміння як психічних так і мовних явищ.

1. Ці закони перетворюють нескінченну масу слів на одне струнке ціле. Завдяки асоціації за

схожістю слова утворюють безліч координованих систем чи гнізд; асоціація за суміжності шикує

їх в ряди.

2. Ці закони роблять можливим існування мови: ...без асоціації схожості неможливе виникнення

слова, без асоціації суміжності – його відтворення.

3. Асоціація схожості дає початок слову, а асоціація суміжності надає йому значення.

V. Розвиваючись, мова вічно прагне до повної загальної і часткової відповідності світу слів світові

понять.


НІЧОГО СХОЖОГО НЕ БУЛО, з офіційного відгуку І. Бодуен де Куртена на докторську

дисертацію М. Крушевського

Внесок в лінгвістичну літературу взагалі... У російській же вченій літературі не було до цих пір

нічого схожого на неї.


НЕ ВИКИНЕШ ЖОДНОГО СЛОВА, з кореспонденції «До