цього є одна суцільна картина гри пристрастей і самолюбств, інтриг і жадань, скаженої гонитви за
насолодою і задоволеннями. Гордість і чуттєвість, взагалі голе себелюбство і, як зворотний бік
його, страшна ненависть до інших, а деколи і до самого себе– ось що характеризує послідовників
цього світу, і всі блискучі форми життя, які він створює, суть лише жалюгідне дрантя, яке
прикриває прояви вказаних пристрастей. Навіть самі чесноти, на здійснення яких іноді силяться
представники цього світу, є не більш ніж блискучими вадами...
...А де ж, запитаємо ми, велике етичне завдання життя, де розрізнення добра і зла, де віра в Бога?
Всього цього тут немає. Замість етичного завдання ставляться питання простого життєвого
благополуччя, і сама межа між добром і злом знімається і знищується, а замість віри в Бога
встановлюється простий розрахунок і самовпевненість.
...Люди свідомо починають одурювати інших і не можуть бути щирими навіть у відношенні до
себе самих. ...І скільки б не хвалився цей світ своєю мудрістю і своїми знаннями, істина далека від
нього.
ТРАГІЗМ НОВІТНЬОЇ РОСІЙСЬКОЇ ІСТОРІЇ, з листа А. Грисюка О. Брілліантову
Щодо нас, то ми тепер не стільки вивчаємо стародавню церковну історію, скільки є жертвами
трагізму новітньої російської церковної історії. Службова і неслужбова одіссея поставила нас
далеко від бібліотек і навіть від власних невеликих зібрань книг за фахом.
Дуже цікаво було б дізнатися– який стан науки стародавньої церковної історії в Європі після війни
і які відкриття, капітальні видання і крупні дослідження можна там відзначити.
ГРОШЕЙ ВИСТАЧИТЬ ДО КІНЦЯ РОКУ, з листа А. Грисюка М. Глубоковському від 29
лютого 1919 р.
Сумна доля Академії Петрограду порушує в нас всіх відчуття глибокої скорботи про старшу
сестру нашої Академії і важке передчуття про долю її самої. Але поки що, слава Богу, бібліотека в
наших руках і узята під свій захист Архівною Комісією.
Половина наявних студентів (осіб 20) і Ваш покірний слуга, а рівно і канцелярія, розташовуються
в академічному будинку. У головній будівлі – заразливий госпіталь, тому довелося відмовитися
навіть від академічної церкви і перейти в парафіяльну. Третина корпорації знаходиться по той бік
фронту, а троє в Москві. ... Грошей, мабуть, вистачить до кінця поточного року.
Щиро бажаю Вам стерпних умов існування в Петрограді і можливих успіхів в науковій сфері.
З глибоким шануванням
Єпископ Анатолій.
ВЖИТИ НЕГАЙНИХ ЗАХОДІВ, з депеші ВЧК казанським колегам від 1 квітня 1921 р.
Абсолютно таємно
З листування єпископа Анатолія з ім’я патріархом Тихоном убачається, що в Казані до цих пір
існує Духовна Академія, яка керується ідейним і службовим директивам Патріарха і яка існує за
рахунок якихось «місцевих єпархіальних коштів»... Не торкаючись питань про нелегальність
джерел існування Академії, ми вважаємо, що наявність в Казані подібного вогнища мракобісся,
керованого духовно-адміністративним центром, в даний час з загальнополітичних міркувань
небажана.
Просимо Вас вжити заходів до припинення подальшої діяльності вказаної установи. Про Ваші дії
поінформуйте нас.
ЗАСЛАТИ НА СОЛОВКИ, з акту комісії ВЧК від 24 квітня 1921 р.
Розслідуванням... встановлено наступне.
Казанська Духовна Академія, очолювана ректором єпископом Анатолієм (Грисюком), не була
свого часу ліквідована ...Наркомосвіти, і цю обставину ректор тлумачив як право на подальше
існування Духовної Академії на колишніх засадах, ніби-то в порядку ліквідаційному. ...Академія
до цього моменту зберегла колишню назву, склад професорів і навіть мала офіційний штамп і
радянську печатку.
...З відібраних у секретаря Суханова журналів ради Академії видно, що збори ради за період з
серпня 1920 року по квітень 1921 року скликалися 7 разів і на цих зборах обговорювалися питання
про призначення професорів, про відпустки і звільнення їх, про прийом і відрахування студентів,
про порядок і систему занять, про грошові надходження тощо.
...Якщо склад професорів встановлений точно, то відносно складу студентів цього зробити... не
вдалося: списки не були знайдені, а ректор, його помічник, секретар і всі професори заявили, що
списків студентів не вели...
Лекції читалися вдома у професорів, оскільки будівля ще1918 року була, згідно з декретом,
відібрана в