ПЛАСТИКА ПСЕВДОГОТИКИ, з статті О. Шпинковського «Свято на вулиці Ланжеронівській»
Архітектуру Одеси епохи «романтизму» не можна уявити без численних споруд, побудованих за
проектами Фелікса Гонсіоровського. Маса цих будівель дещо затьмарює роботи інших майстрів,
які здаються яскравими краплями в повному морі чарівної своєрідності творінь Гонсіоровського.
Приїхавши в 1851 р. з Волині, Фелікс Вікентійович Гонсіоровський починає працювати в Одесі.
Вже перші його споруди стають програмними в розвитку архітектури міста. Замість шаблонних
форм «класицизму», архітектор пропонує витончену, чудово опрацьовану пластику
«псевдоготики».
...Про стилістичні особливості творчості Гонсіоровського можна розповідати багато цікавого.
Можемо впевнено стверджувати, що в сімдесяті роки він остаточно звернувся до форм
італійського Відродження. В цьому стилі майстер звів більшість будівель як суспільного, так і
житлового призначення. У тому числі й будівлю найстарішого музею Одеси, археологічного,
якому цьогоріч виповниться 125 років.
...До середини 19 сторіччя кількість накопичених матеріалів зросла настільки, що назріла
необхідність в окремій фундаментальній будівлі музею. Завдяки Феліксу Гонсіоровському цю
проблему було вирішено в 1883 р. Двоповерховий будинок в стилі класицизму зведено з каменя-
черепашника, потиньковано (з тильної сторони головного фасаду через спад рельєфу має
цокольний поверх). Навкруги великої центральної зали групуються малі виставкові зали та
службові приміщення. Головний фасад, звернутий у бік площі, гарно та багато декоровано. На
терасі зі сходами по боках розміщено чотириколонний портик Коринфського ордену, увінчаний
трикутним фронтоном.
МАЕСТРО ПАЛАЦЦО, з кореспонденції Ю. Шевченко «Архітектор для еліти»
Гонсіоровський першим почав зводити палаццо, яких бажала спочатку польська аристократія, що
влаштувалася тут, а потім, за її прикладом, і вся одеська еліта з інших етнічних колоній.
ЗАВЕРШИВ ГОНСІОРОВСЬКИЙ, з статті «Катедральний собор Успіння пресвятої богородиці»
на catholic.od.ua
Собор почали будувати у 1847 році за проектом архітектора Франческо Моранді. Цей проект
допрацював і завершив будівництво Фелікс Гонсіоровський. Храм освятив 16 серпня 1853 року
єпископ Фердинанд Канн.
Храм побудований у формі латинського хреста. Ззовні його стиль можна назвати як змішаний
романський і готичний. Фронтони і вікна дзвіниці виконані в готичному стилі, подвійні
напівкруглі вікна і напівколони, восьмикутний купол – в романському.
До собору вели три входи, над центральним розташовувався орган. Розрахований собор приблизно
на 2000 віруючих. Ось як було описано внутрішнє вбрання храму в книзі «Одеса і її околиці.
Путівник і довідкова книга» (1892): «Архітектура церкви зовні не представляє нічого особливого, але всередині – надзвичайно красива. Стіни і пілястри оброблені під білий мармур; підлога
мармурова; особливо ж ефектна колонада, що йде по обох сторонах, і вівтар художньої роботи, з
іконою Успіння Пресвятої Богородиці, копія картини Рафаеля, роботи художника Фішера (дар
графині Ольги Наришкіної).
ОРЕНДУЄ КОМЕРЦІЙНА СТРУКТУРА, з кореспонденції І. Холодкової «Шахський палац»
Для архітектури Одеси середина дев’ятнадцятого століття стала періодом активного садибно-
палацового будівництва. І саме тоді «біля синього моря» з’явився «Шахський палац».
Крупний польський поміщик Зенон Бжозовський вирішив обзавестися в портовому місті садибою.
Устремління архітектора Фелікса Гонсіоровського співпали з інтересами замовника– обидва
прагнули створити собі певний імідж в певних кругах. Тому і місце розташування садиби, і її
стиль– це своєрідний реверанс у бік генерал-губернатора Новоросійського краю графа М.
Воронцова, одеська резиденція якого розташовувалася навпроти. І архітектурне рішення
комплексу– в стилі ранньої англійської готики і середньовічної європейської архітектури–
повністю відповідає стилю палацу того ж М. Воронцова в Алупці.
За досить короткий період над стрімкою кручею виріс двоповерховий палац з черепашника і
облицюванням з інкерманського каменя. Він складається з двох крил– східного, орієнтованого на
палац Воронцова, і північного, оберненого у бік моря. У західній частині споруджено
двоповерховий корпус службового призначення (стайні, складські приміщення тощо) з проїздами
