перетворили в Харківський інститут народної освіти, а науково-дослідні кафедри були відділені
від навчальних. В 1920 р. П. очолив кафедру теоретичної механіки.
Незабаром він був заарештований як «польський заручник» і знятий з усіх посад. Через 20 днів
«непорозуміння» були вирішені, а вчений звільнений.
Потім П. обрали деканом фізико-математичного відділення й – удруге! – ректором Харківського
інституту народної освіти. Проте сподівання на спокійне життя й плідну наукову діяльність
танули. У серпні 1921 р. П. звернувся до польського Міністерства релігійної й народної освіти із
проханням допомогти йому переїхати на постійне проживання до Польщі.
В 1922 р. емігрант організував при Варшавському університеті факультет теоретичної механіки,
читав там курси аналітичної й теоретичної механіки, динаміку твердих і рідких тіл, вів практичні
заняття й семінар з цих дисциплін. Паралельно в 1922-1932 рр. викладав аналітичну геометрію,
диференціальне й інтегральне обчислення, диференціальні рівняння й інші розділи вищої
математики на архітектурному факультеті, а в 1924-1934 рр. – теоретичну механіку на хімічному
факультеті Варшавського політехнічного інституту.
Наукові інтереси П. були досить широкі: у Росії він писав статті з алгебри, з диференційних
рівнянь, диференційної геометрії й варіаційного обчислення. Особливо цінними є три статті з
теорії поліномів, які найменше відхиляються від нуля, у яких він розвив дослідження
петербурзьких учених П. Чебишева, Є. Золотарьова, В. Маркова. Цими роботами П. привернув
увагу математиків ХХ ст. саме до «чебишевського» напрямку в теорії найкращого наближення
функцій.
У період перебування у Польщі в його наукових працях стали переважати дослідження з механіки,
зокрема, роботи з проблем класичної механіки (динаміка неголономних систем, неаналітичні
інтеграли нелінійних диференційних рівнянь). Цими роботами він вніс помітний вклад у розвиток
механіки.
В 1923-1939 рр. П. був членом редколегії журналу «Роботи з математики й фізики», котрий
видався відомим польським математиком і істориком математики С. Дікштейном.
Крім науки, наш земляк захоплювався музикою, сам був гарним піаністом.
П. був одружений на Н. Івановій, їхнього єдиного сина Антона у віці 42 років розстріляли нацисти
у Варшаві (1944).
Document Outline
YANDEX_27
