Зальцман Исаак (fb2)




ЗАЛЬЦМАН Ісаак Мойсеєвич


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Державний діяч.

З міщанської родини. Батько, Зальцман М., – кравець.

Народився 26 листопада 1905 р. в м. Томашполі Ямпільського повіту Подільської губернії

Російської імперії (нині – районний центр Вінницької області України).

Помер в липні 1988 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ).

Закінчив Одеський індустріальний інститут (1933).

Був робітником цукрового заводу (1919-1924), звільненим комсомольським працівником (1924-

1933), інженером (1933-1938), директором (1938-1942) Ленінградського заводу «Червоний

путіловець», заступником (1941-1942), наркомом (1942-1943) танкової промисловості СРСР,

директором уральського заводу ім. Комінтерну і челябінського Кіровського машинобудівного

заводу (1942-1949), інженером Муромського машинобудівного заводу (1949-1951), інженером

тресту «Лендержліс» (1957-1959), директором Ленінградського машинобудівного заводу (з 1959).

Лауреат Державної премії СРСР (1946).

Герой Соціалістичної Праці (1941).

Кавалер трьох орденів Леніна, орденів Суворова 1-го ступеня, Кутузова 2-го ступеня, двох орденів

Червоного Прапора.

У м. Харків (Україна) вийшла книга В. Сергійчука «Танковий король Росії» 2007).

Серед друзів та близьких знайомих З. – Ж. Котін, Б. Ванников, В. Малишев, Ю. Максарєв, В.

Молотов та ін.


***

ПРАЦЮВАТИ З ЗАХОПЛЕННЯМ

, з життєвого кредо І. Зальцмана

Працював із захопленням, відчуваючи, що я потрібний Батьківщині.

ЖИВ У ПІДВАЛЬНОМУ ПРИМІЩЕННІ, з листа І. Зальцмана Р. Шнейвайсу

Як склалася доля моєї родини? Коли я повернувся до Ленінграда, мої діти, син і донька, навчалися

в інституті. Мої дружина, мати і сестра жили в підвальному приміщенні.

Потім, коли я був запрошений на роботу головним інженером «Ленгармса», покращали і побут, і

життя родини. Далі на моєму трудовому шляху – побудований під моїм керівництвом дослідно-

механічний завод.

У 1986 році пішов на пенсію.

Гірко переживав смерть дружини. Сили, які ще залишилися, віддавав вихованню внуків і

правнуків, знаходячи в цьому радість життя. Дуже сподіваюся, що до смерті зможу ще побачити

Челябінськ, славний Танкоград.


ОКСАМИТОВИЙ ГОРІШОК З МЕТАЛОМ ВСЕРЕДИНІ, зі спогадів М. Шагінян

У цієї людини все тримається на нервах, він дуже жіночий, мені здається, що важке історичне

завдання, яке випало на його долю, він вирішує з величезною напругою нервової системи, а зовсім

не органічно: Зальцман – оксамитовий горішок з металом всередині.


ЛАЯВСЯ ВІРТУОЗНО, зі спогадів Є. Мамонтова

Характер у нього був запальним, проте лаявся він у справі. І якщо лайка не стосувалася особисто

вас, можна було заслухатися, як класично він це робив.


ЄЗУЇТСЬКИЙ РОЗРАХУНОК СТАЛІНА, зі спогадів Б. Чернякова

«Так вирішив Сталін». Ісаак Зальцман, розмовляючи зі мною, дуже точно визначив справжній

сенс цього рішення. Тут не було, як вважали деякі наївні люди, ні забудькуватості, ні, тим паче, благородства, а був єзуїтський розрахунок, щодо якого кремлівський деспот відрізнявся

неперевершеною майстерністю: нехай цей колишній нарком залишиться при всіх своїх званнях, регаліях і депутатському значку – на найнижчій цеховій посаді.

От народ попащекує, потішиться, позловтішається над долею колишнього великого начальника – а

заразом ще раз оцінить доброту і благородство вождя.


ВИРОБНИЦТВО ЗБІЛЬШИЛИ ВДЕВ’ЯТЕРО, з кореспонденції І. Букіної «Танкоград – місто,

якого немає на карті»

Ще 1940 року Челябінський тракторний завод почав освоювати виробництво важких танків КВ.

Війна зажадала їх масового випуску. За рішенням уряду ЧТЗ належало прийняти устаткування

інших заводів і стати комбінатом з виробництва важких бойових машин.

У вересні 1941 р. у бік Челябінська рушили два величезні підприємства: одне з України–

Харківський моторний, який випускав танкові дизелі; інше – з берегів Неви, знаменитий

Кіровський завод. Челябінським тракторобудівникам в скрутних умовах належало злити три

виробничі колективи в один і налагодити серійний випуск танків КВ.

Пізніше в підприємство влився цех московського заводу «Динамо», надійшла частина

устаткування із заводу «Червоний пролетар». Нове об’єднання одержало в народі назву Танкоград.

...7 листопада 1941 р. челябінські танки брали участь в параді на Червоній площі. Бойове

хрещення вони пройшли під Москвою.

...За роки війни Танкоград дав фронту 18 тис. танків і САУ; розробив шість видів танкових

двигунів. Випуск військової продукції збільшився в дев’ять разів.


ТВОРИВ ІСТОРІЮ, з розвідки Л. Бородихіна «Випускав танки Т-34»

Сталін не раз направляв його на найпроривніші ділянки, і він, як герой народних казок, виконуючи

наказ «піди туди, не знаю куди», досягав успіху в, здавалося б, безнадійних справах.

Але хто, окрім челябінців, чув про нього – про Ісаака