розповіли про мету і завдання «чумної експедиції», присутні «зустріли доповідачів овацією й
щиро бажали їм успіхів». 10 лютого експедиція виїжджала з Києва, «зайнятий членами експедиції
вагон був завалений квітами; скрізь (у натовпі лікарів, студентів, городян) чутні були полум’яні
промови ораторів і теплі побажання членам експедиції успіхів і прохання «берегти себе і
повернутися живими та здоровими».
Потяг рушив, у натовпі пролунало дружнє «ура!» і переможний марш духового оркестру
Бендерського 132-го піхотного полку, в якому служив військовий лікар Заболотний.
Після експедиції в Індію професор Високович у 1899-1910 роках виїздив досліджувати чуму в
станицю Колобівка (Астраханська губ.), селище Володимирівка (Киргизький степ), в Інкоу
(Далекий Схід), у м. Одеса (1901, 1902 і 1910 рр.) та задля організації протиепідемічних заходів
вогнищ холери: у містах Ляолян (1904 р.), Самара, Ростов-на-Дону, містах Південного берега
Криму (1908 р.).
В епідемію холери 1907 р. в м. Києві В. Високович перший діагностував холеру в померлого
хворого, і перший висловився про водне походження київської епідемії; населення почало
вживати артезіанську воду і епідемія зникла.
ЖАХЛИВІШЕ ЗА АТОМНУ БОМБУ, з дослідження Ю. Колкера «110 років російській чумі»
Запитання на кмітливість: коли і де було застосовано найсмертоноснішу зброю в історії людства? І
що це за зброя? Вийшли два запитання, навіть три, але не в цьому річ. Все одно ви помилилися. Не
у XX столітті, не в Японії, не атомна бомба.
...Знадобився важіль, не дуже великий, навряд чи довший за чотири метри. І все одно – він
перекинув світ. Половці додумалися винищити жителів, кинувши за стіну... чумний труп.
...Двадцять п’ять мільйонів – одним махом: такою виявилася зброя. Населення Європи
зменшилося на третину, населення Англії – удвічі, папський двір в Авіньоні – на чверть.
Європейська цивілізація спіткнулася. Чисельність населення вдалося відновити лише до початку
XVI століття.
