узагальнена в роботі дійсного таємного радника і члена Державної ради Вол. Череванського «Світ ісламу і його пробудження». В перших же рядках автор констатує, що «перед очима культурного світу виявляється на рубежі ХХ століття посилений прояв життєдіяльності ісламу». Череванський стверджує, що «Європа і культурний світ відвіку знайомі з важким гнітом ісламу». Автор ставить в один ряд такі явища усесвітньої історії як завоювання Іспанії і монголо-татарське ярмо на Русі.
...Не визнає безпосереднього зв’язку науки і культури з ісламом, стверджуючи, що наука виникла в ісламському світі в ім’я адміністративних потреб.
Внутрішня ірраціональна ворожість Череванського до ісламу така глибока, що в роботі, яка претендує на наукову об’єктивність, він вибухає тирадами такого порядку: «Культура (мусульманського світу– авт), що виникла на грунті хижацтва, і прикрита релігійними висловами і квітами красномовства, протрималася рівно стільки часу, скільки релігійне натхнення підтримувало блиск володарів».
Причину занепаду мусульманського світу ...бачить в «коранічної відсталості», від якої іслам не зможе звільнитися самостійно.
...Стверджує, що «іслам є перед вищими расами таким привіском і гальмом, завдяки якому понад 10% всього населення земної кулі залишаються з роду в рід за флангом цивілізації;...затримуючи на десять відсотків розумовий розвиток всього світу, іслам дихає чимось таким, що засушує, мертвить, губить і нагадує собою саме той самум, про який так картинно згадує коран».
...Створена Череванським концепція цивілізаційного протистояння ісламського світу (= варварства) і освіченої європейської (= християнською) культури, є ідеологічною програмою, котра має всі ознаки політичної міфології, і яка апелює до стереотипних пластів свідомості у відверто політичних цілях.
