Хвостов Михаил (fb2)




ХВОСТОВ Михайло Михайлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Історик.

З дворянської родини. Батько, Хвостов М., – товариш прокурора Сімферопольського окружного суду; син, Хвостов В., – історик.

Народився 14 (26) жовтня 1872 р. в м. Керчі Таврійської губернії Російської імперії (нині – Автономна Республіка Крим України).

Помер 25 лютого 1920 р. в м. Томську РРФСР (нині – адміністративний центр однойменної області РФ). Похований на місцевому цвинтарі.

Закінчив Керченську класичну гімназію (1891), історико-філологічний факультет Московського університету (1891-1895).

Працював викладачем Московського (1900), Казанського (1901-1918), Томського (1919-1920) університетів.

Голова Товариства археології, історії та етнографії при Казанському університеті (1914).

Спеціалізувався з проблем історії античності, найперше, з економічної історії Єгипту еллінізму та історії нового часу.

Друкувався в журналах «Наукові нотатки Казанського університету, «Волзький вісник», «Журнал міністерства народної освіти», «Наукове слово».

Як вчений дебютував дослідженням «Внутрішня криза в Спартанській державі і реформа III ст. до н.е.» (1895).

Потім настала черга наступних доробків: «Сисахтія Солона і розпад євпатрідського землеволодіння» (1897), «Вивчення економічного побуту старовини» (1900), «Господарський переворот в стародавній Спарті» (1901), «Огляд публікацій грецького папірусу» (1902), «Нові документи з соціально-економічної історії елліністичного періоду» (1904), «Бажана реформа історико-філологічного і юридичного факультетів в наших університетах» (1905), «Історія східної торгівлі греко-римського Єгипту» (1907), «До питання про завдання історії» (1909), «Лекції з методології і філософії історії», «Про соціальний характер афінської тиранії VI століття» (обидва – 1913), «Суспільні роботи в елліністичному Єгипті», «Текстильна промисловість в греко-римському Єгипті» (обидва – 1914), «Розвиток форм промисловості в стародавньому світі» (1915), «Історія робітничого руху в Західній Європі в новий час» (1917).

Серед друзів та близьких знайомих А. – В. Ключевський, П. Мілюков, Ф. Міщенко, І. Миротворцев, С. Сингалевич, В. Смолін, В. Гер’є, М. Ростовцев, Б. Тураєв, Д. Шестаков, П. Виноградов, В. Шеффер та ін.


***

ПРАВДА І ВИГАДКА, з творчого кредо М. Хвостова

Жоден історик не стане відстоювати римські легенди.


ДОЛЯ ЕЛЛАДИ ТІСНО ПОВ’ЯЗАНА З РИМСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ, з книги М. Хвостова «Історія Греції»

Исторiю древней Грецiи можно разделить на следующiе 5 перiодовъ:

1) Эпоха Эгейской культуры, когда на европейскомъ и азiатскомъ побережье и островахъ Эгейскаго моря впервые развiвается значительная культура; строго говоря, эта эпоха представляетъ изъ себя рядъ историческихъ процессовъ, въ которыхъ играетъ роль не только греческое, но, вероятно, и догреческое населенiе данной географической области; эту эпоху можно считать до известной степени до-исторической, ибо познаемъ мы ее по преимуществу на основанiи археологическаго матерiала; поскольку можно судить по косвеннымъ указанiямъ, эта эпоха начинается приблизительно за 3000 летъ до Р. X. и тянется до конца 2-го тысячелетiя до Р. X.

2) Греческое средневековье; собственно въ этотъ перiодъ начинается греческая исторiя, освещенная памятниками языка; перiодъ этотъ охватываеть приблизительно эпоху съ XI до VII в. до Р. X.

3) Перiодъ классической или городской Грецiи (господство полиса, какъ формы соцiальной жизни). Его можно разделить на два отдела: а) первый отделъ (приблизительно VII-VI века) – крушенiе средневековыхъ порядковъ и развитiе городского строя, б) второй отделъ (прибл. V и первая пол. IV в.) – расцветъ городского строя, когда, однако, начинаютъ намечаться и более сложные типы государственной организацiи.

4) Эллинистическiй перiодъ есть время, когда появляются более сложныя формы экономической жизни (широкое развитiе обмена); полисъ, какъ государственная форма, разлагается, и его место заступаютъ новыя государственныя организацiи, зачатки которыхъ имелись, впрочемъ, уже въ предшествующемъ перiоде; это по преимуществу или федеральныя республики или более или менее значительныя монархiи.

Хронологически этотъ перiодъ охватываетъ приблизительно время съ конца IV по начало II в. до Р. X.

5) Перiодъ римскаго владычества, являющiйся, въ сущности, завершенiемъ эллинистическаго перiода... Хронологически этотъ перiодъ начинается съ начала II в. до Р. X. (греческiя государства на юге Италiи и въ Сицилiи перешли въ руки римлянъ еще въ III в. до Р. X.). Съ этихъ поръ судьбы Грецiи тесно связаны съ судьбами поздней Римской республики, а затемъ Римской имперiи.


ВЧЕНОМУ ДОГМАТИЗМУ МІСЦЯ НЕ БУЛО, зі спогадів М. Граціанського

Лекції Михайла Михайловича саме підштовхували слухачів до набуття і розширення знання, а не давали цього знання в остаточному вигляді. Тут не було і не могло бути місця вченому догматизму.

Який розділ загальної історії Михайло Михайлович не викладав в