…Насправді, яким чином російське мусульманство може щиро співчувати Росії і росіянам, коли воно їх не знає і зустрічається з ними не інакше як у формі начальника, котрий діє на незрозумілій йому мові; не інакше, як у формі податків, мита, марок і різних повинностей?
…Якщо мусульмани Росії будуть учитися і стануть освіченими людьми, тоді вони навчаться розрізняти біле і чорне. Будуть знати, який шлях до власного звільнення найкоротший.
…Я не пожертвував би жодною краплею чорнила для цих заміток, якби хоч хвилину сумнівався в блискучому майбутньому моєї батьківщини і мусульман, які в ній живуть.
ЗАХІДНА ЛЮДИНА – ПАН ЧОТИРЬОХ СХІДНИХ, з статті І. Гаспринського «Схід і Захід»
Західні люди і самі переїздять, і свої товари перевозять залізницями та пароплавами; східні люди ще й досі гойдаються на спинах у верблюдів.
На Заході для кожного діла є своя спеціальна наука, спеціальна школа; на Сході нема ніяких шкіл, окрім релігійних, та й у тих учні не стільки вчаться, скільки справляють усяку хатню роботу своєму «професорові» («Стасина»).
На Заході кожну річ, хоч і добру, намагаються зробити ще кращою, ще лучкою, щоб усе виходило ліпшим, ніж було у батьків, у дідів; а на Сході кажуть, що старовина – найкращий вчитель, і намагаються робити все так, як робилося давніш.
Захід і дивиться і йде вперед. Схід оглядається назад і не йде; Захід поновлюється і свіжіє. Схід старіє і висихає.
На Заході писання і книжки всіх націй перекладаються іншими мовами, читаються і служать задля науки; на Сході думають, що брати собі за приклад науку і знання чужих народів – не годиться, ба, навіть гріх.
На Заході кожен навчивсь у школі і читати і писати i рахувати, на Сході читати вміє один на сто; а таких, що шанують науку, дуже мало. Вчена людина західна прислухається навіть до дитячої мови, а східна людина, яка вважає себе за вчену, не хоче бачити, не хоче чути, як ревуть могутні бурхливі потоки життя цілих народів.
На Заході всі про все розмовляють, пишуть, міркують; на Сході думають, що мовчання – найліпша окраса людини.
Захід, хоч так багато знає і так багато вміє, думає, що він іще мало знає і мало вміє; а на Сході, коли в кого є каламар, де й чорнило вже пересохло, то він думає, що з нього вже вийшов Іфлатун або ібн-Сіна.
Так от який Схід, а який – Захід, і ось чому сталося так, що одна західня людина є пан чотирьох східних людей.
КРИМ, вірш І. Гаспринського у перекладі Л. Буджурової
Зовут его зелёный рай под Чатырдагом вечным.
Сады его – один лишь край, а степи бесконечны.
Весной ручьи дарит яйла, как чудны их потоки,
Когда стада овец в полях земли питают соком.
А летом над страною роз с утра до ночи птицы
Все славят винограда гроздь и золото пшеницы.
Яйла и степь, степь и яйла повеют ветром рая,
Напомнят древность Карасу и мощь Бахчисарая.
Был светлый Крым в седую старь храним моим народом,
Батыров и героев стать дала, ему природа.
Пришла беда, погас очаг, обманут, оклеветан,
Ушёл народ, пришёл чужак, язык его неведом.
Но, дети, помните всегда, лишь ваша Крым Отчизна!
Трудитесь, как велит судьба, и Крым вернётся к жизни.
Зовут его зелёный рай под Чатыр-дагом вечным.
Сады его – из края в край, а степи – бесконечны.
ВИСТУПАВ ЗА КОНСТИТУЦІЙНУ ДЕМОКРАТІЮ, з дослідження А. Кримського «Література кримських татар»
У Гаспринського політичні ідеали ніколи не йшли понад програму конституційно-демократичної партії; лівіші течії серед татар його лякали: він усе побоювався, а що то може для татар з того вийти? чи не заведуть радикали російське мусульманство в безвихідну, сліпу вуличку?
ЛІГ БИ ЗАМІСТЬ НЬОГО В МОГИЛУ, з книги М. Бігієва «Мулахазат»
Я не роздумуючи віддав би своє життя і ліг би в могилу, якби це воскресило шановного нашого Вчителя і допомогло б йому ще років 15-20 послужити нації.
ЗА ЙОГО КНИГИ ВІДПРАВЛЯЛИ В ЗАСЛАННЯ, з монографії Е. Байрамова «Великий просвітник російських мусульман Ісмаїл Гаспринський»
Коли на перших кримсько-татарських національних зборах – Курултаї – було висунуто завдання «на основі ідей братерства, почуття єдиної родини... діяти в ім’я возз’єднання з загальнодемократичним світом, в ім’я порятунку від пазурів кривавої революції, яка зруйнувала пам’ятники, культові будинки, спалила вщент палаци, розтоптала щедрий і прекрасний Кримський півострів», був розв’язаний червоний терор. 1918 року Установчі збори ліквідували. А пізніше Сталін ліквідував усіх джадидів й ім’я Ісмаїла Гаспринського навіть страшно було
