...І про «Бібліографію» свою я теж не «клопотав». Вона з’явилася зовсім інакше: без моєї участі. І діячі і свідки цієї події всі в наявності і всі відомі в літературному колі.
Щодо своїх літературних робіт я завжди був так само безтурботний, як і інші, і коли, весною 1888 року, виникла думка про видання зібрання моїх творів, то я опинився в крайньому утрудненні: як оглянути свої власні роботи і як зробити з них відповідний вибір? Тоді молоді письменники... порадили мені звернутися до П. В. Бикова, у якого ніби то відзначені всі мої роботи. Я був цим здивований, проте звернувся до п. Бикова, який побажав мені зробити літературний товариський подарунок, – він сам безоплатно склав і прислав мені «Бібліографію» моїх творів – подарунок, котрий глибоко мене чіпає і надзвичайно мені приємний і корисний.
Таке походження моєї «Бібліографії», про яку я нітрохи не «клопотав»...
Користуюся цим випадком, аби вголос висловити П. В. Бикову мою щиру подяку за його справжній літературний подарунок товаришеві.
Микола Лєсков.
РЕДАКТОРІВ ПЕРЕДАВАЛИ, ЯК СПАДЩИНУ, з книги В. Вересаєва «Літературні спогади»
У ті часи затвердження редактора ...опозиційного журналу було зв’язано з неймовірними труднощами. Головне управління у справах друку, траплялося, забраковувало одну за іншою десятки осіб, котрі подавалися на затвердження, і журнал потрапляв в абсолютно безвихідне становище. Тому уже затвердженими редакторами доводилося дуже дорожити, і вони передавалися разом з журналом одним видавцем іншому.
Так було і з редакторами «Російського багатства». До дійсного редагування журналу вони, зрозуміло, не мали ніякого відношення. Роль Бикова обмежувалася тим, що він щомісячно заїжджав до редакції, підписував готовий до випуску номер і одержував за це свої двадцять п’ять рублів.
ЦЕНТР ТЯЖІННЯ, з розвідки М. Кавуна «Родина Бикових і їхні гості»
У першій половині XIX століття Мануйлівка переходить у власність до сім’ї Бикових. Виникає ще одна паралельна назва сіла – Биківка. Не зважаючи на це, з кінця XIX ст. назва Мануйлівка міцно закріплюється в офіційних джерелах.
Родина Бикових вважалося одним з «центрів тяжіння» інтелектуальної еліти Катеринослава. Брати Микола Васильович і Петро Васильович були відомі і як журналісти (перший редагував газету «Дніпровська чутка», другий – газету «Степ») і як видавці (видали зібрання творів М. В. Гоголя і О. Афанасьєва-Чужбинського), і як меценати.
В результаті лівобережний маєток Бикових став місцем, яке відвідували багато видатних людей свого часу. Під час гастролей в Катеринославі тут бували М. Кропивницький, М. Садовський, І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський, М. Заньковецька – відомі діячі українського театру. В Мануйлівці гостювали письменник і етнограф Олександр Афанасьєв-Чужбинський і поет Іван Манжура.
ПЕРЕДПЛАТИ «СОНЦЕ» БИКОВА, з листа А. Чехова О. Чехову від 26 січня 1887 р.
Чехов!
Надсилаю тобі рахунок, який ти зобов’язаний в найближчу суботу… віднести до «Пет. газети» і отримати по ньому гонорар. Отримай обов’язково, не погоджуючись ні на які компроміси і відтягування, бо я сиджу без грошей і живу в борг.
Гроші вишлеш переказом (простим) тієї ж суботи, вексель пошлеш кур’єрським чи рекомендованим…
На витрати розтринькуй, скільки належить, проте з докорами совісті. Пам’ятай і відчувай: не зважаючи на твою явно шахрайську натуру, я довіряю тобі значні суми!
Ще про одну послугу: в Пітері буде видаватися журнал «Сонце» (Мікешин і Биков). Відвідай редакцію (Троїцький пров., 40) і передплати на моє ім’я цей орган, заплативши 2 руб. (скористуйся розстроченням), та за Івана внеси 1 руб.
Передплативши 2 примірн., одягни шапку, навоняй і йди геть. Рушивши, прямуй на Велику Морську в магазин Гольцера і скажи там, що твоє ім’я Саша. Ось і всі доручення.
Буйлова натисни, не щадячи живота його.
А. Чехов.
ВАШІ ГРОШІ – ТЮ-ТЮ, з листа О. Чехова А. Чехову від 30 січня 1887 р.
Щодо «Сонця» ви з Іваном, здається, обоє сіли в калюжу і ваші грошики – тю-тю. По-перше, власне «Сонця» не буде, а буде щось на кшталт «Весни» чи щось подібне.
ПРИГОЛУБИЛИ СЕРЦЕ, зі спогадів Г. Гребєнщикова «Серед письменників»
Слово М. Горького, який протягнув нам, сибірякам, свою могутню руку з далекого італійського острова Капрі, надало мені великий, скажу навіть, незаслужений кредит.
...Тут зустрів я своїх старих знайомих П. В. Бикова і Є. П. Карпова, дві-три випадкові фрази яких якось
