Легенда оповідає про безіменну планету на околицях нашого безкрайнього Всесвіту. На цій планеті росте самотнє дерево, у високих вітах якого застиг величезний діамант — спадок давно загиблої раси. Зазирнувши в нього, людина побачить все що є, було чи може бути. Дерево це зветься Деревом життя, а діамант той — Оком Реальності.
Троє вирушили на пошуки цього дерева. Подолавши безліч небезпек і труднощів, вони нарешті прибули туди, де воно росло. Кожен по черзі видряпався на вершину дерева і зазирнув у самоцвіт. Потім вони порівняли свої враження. Перший, автор з поважною репутацією, сказав: «Я бачив безліч дій, грандіозних і незначних. Я знаю, що знайшов замкову шпарину до всесвіту, який Борхес назвав колись Алефом».
Другий, славетний вчений, сказав: «Я бачив викривлення космосу, смерть фотона і народження нової зірки. Я зрозумів, що вдивлявся в суперголограму. Вона виникла і створюється сама по собі. Її основа — наш Всесвіт».
«Розумієш почуттями», — промовив третій, художник. Він показав товаришам свої ескізи: жінки та леопарди, скрипки та пустелі, гори і сфери.
«Як і ви, — сказав він. — Я бачив все теж саме, що і завжди».
